Чому впровадження безвізового режиму знову затягується: зрозуміло про ситуацію

20 квітня 2016 року Європейська комісія внесла на розгляд Ради ЄС та Європейського парламенту законодавчу пропозицію про включення України до переліку держав, громадяни яких не потребують віз для короткострокових (до 90 днів) поїздок до держав-учасниць Шенгенської угоди. Фактично це нарешті зсунуло з мертвої точки процес, який триває багато років.

Від Кучми до Порошенка

Лобіювати безвізовий режим з ЄС, а також приєднання України до європейської спільноти розпочалося за Кучми. Активна фаза настала після "помаранчевого" Майдану і обрання президентом Віктора Ющенка. Однак через постійні внутрішньополітичні чвари в Україні і зріст корупції Брюссель обмежився лише співпрацею з Україною в рамках проекту "Східне партнерство". Ближче до завершення президентської каденції Ющенка в Європі взагалі перестали говорити про тісне співробітництво з Україною. Про безвізовий режим, а тим більше приєднання до ЄС навіть не згадували.

При Януковичі, на перший погляд, співпраця з ЄС пришвидшилася і нібито повним ходом йшла робота над підписанням угоди про асоціацію з Євросоюзом. Як з’ясувалося, Янукович блефував і в останню мить відмовився від підписання. Закінчилося все це Євромайданом, Революцією гідності і втечею Януковича і його поплічників з країни.

Президент Петро Порошенко з перших днів своєї роботи досить інтенсивно став займатися питанням співпраці з ЄС. Зокрема, ще в червні 2014 року нарешті була підписана Угода про асоціацію з ЄС, і наступним кроком, який впевнено пообіцяв новообраний глава України, стане безвізовий режим і приєднання до ЄС.

Знову зупинка

Втім, як-то кажуть, щось пішло не так. Попри завіряння, що українці найближчим часом зможуть їздити до ЄС без віз, цього не сталося ні в 2014-му, ні в 2015 роках. Хоча в квітні Єврокомісія офіційно запустила процес надання безвізового режиму Україні і Грузії, наразі Брюссель знову намагається призупинити його. Кілька країн, зокрема, Німеччина і Франція шукають механізми, які б дозволили призупинити безвізовий режим для кількох країн у будь-який момент.

Причин кілька. Основна – сильна міграційна криза, яка захлеснула Європу і особливо Німеччину з Францією. Також у країнах ЄС, як зазначив екс-міністр внутрішніх справ Володимир Огризко, дехто побоюється злочинних угрупувань, які, на жаль, мають місце в Грузії. Є кілька випадків, коли такі ОЗГ орудували в ЄС, що викликає там стурбованість.

Як пише німецьке видання Die Welt, є побоювання, що "пакетне" надання безвізового режиму Грузії, Україні та Косову погіршить безпекову ситуацію.

Вочевидь, невдоволені в Брюсселі і українським керівництвом. Зокрема, скандалом із панамськими офшорами, до яких причетний сам Петро Порошенко і люди з його близького оточення. Ще один скандал – з так званою "чорною бухгалтерією" Партії регіонів також не додали Україні балів. У списках фігурують не тільки колишні регіонали, але й чимало з тих, хто називав себе демократичною опозицією, а деякі з них, як зазначив генпрокурор Юрій Луценко, сьогодні є народними депутатами.

Власне, те, що цього літа, як раніше обіцяв Петро Порошенко, безвізового режиму з ЄС, вочевидь, не буде, визнав і сам Президент. На прес-конференції 3 червня Порошенко заявив, що Рада міністрів внутрішніх справ ЄС може розглянути питання надання безвізового режиму Україні влітку або у вересні.

Єдине, про що точиться дискусія, це коли він буде запроваджений. Ми намагаємося, щоб Європарламент і Рада розглянули це до літа. Не виключено, на жаль, що це може бути у вересні,
– сказав Порошенко.

Він пояснив, що лишилися два останніх кроки – питання про надання безвізового режиму мають розглянути Рада міністрів внутрішніх справ ЄС і Європарламент. При цьому Порошенко також відзначив той момент, що, хоча всі вимоги Україна виконала, наразі в Брюсселі точиться дискусія щодо механізму призупинення безвізового режиму для низки країн, у тому числі, і для України.

Голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук у коментарі сайту відзначив, що в ідеальному випадку Україна може отримати безвізовий режим з Європою наприкінці жовтня 2016 року – у листопаді. Реально, за його словами, швидше за все, це початок наступного року. На його думку, на затягування впливають не тільки проблеми із Сирією і біженцями, а й звинувачення, які все більше поширюються в європейських колах щодо корупції в українській владі, повернення старих схем.

Заява віце-президента Єврокомісії Франса Тіммерманса про те, що ЄК пропонує посилити механізм призупинення безвізового режиму для всіх країн, свідчить, що Брюссель усіляко намагається відтягнути момент можливості українцям вільно їздити до ЄС. По суті, Україна знову упустила влучний момент. Тепер Європа заклопотана проблемами з біженцями, а разом з ними – питаннями безпеки громадян своїх країн. Вирішити їх складно, і це може затягнутися на тривалий період. А поки українцям доведеться чекати і продовжувати стояти в чергах у консульствах і візових центрах.

Коли Україна отримає безвізовий режим, і які кроки необхідно зробити, розповіли українські дипломати.

Що кажуть дипломати?

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ

Україна в питанні надання безвізового режиму з країнами-членами ЄС повинна виходити з того, що вже досягнуті політичні рішення, які вже не можуть бути змінені. Українська сторона повинна показувати європейцям, що свої зобов’язання треба виконувати. І, що ми не будемо на невиконання дивитися просто так.

Є речі, які вже очевидні. Україна перед ЄС свої зобов’язання виконала. Єврокомісія це визнала. Тепер, власне, питання переходить у рутинну бюрократичну площину. Чи це означає, що все відбудеться надто просто і надто швидко? Боюсь, що ні. Дай бюрократу можливість. Він будь-яке рішення буде реалізовувати стільки, скільки він захоче.

У той же час в ЄС дійсно є певні страхи щодо надання Україні безвізового режиму.

Що наразі справді заважає швидкому вирішенню? Страхи, пов’язані з теперішньої міграційною кризою, яка заполонила Європу. У зв’язку з цим, особливо міністри внутрішніх справ, побоюються, що безвізовий режим для українців, зокрема, означатиме, що 40 млн людей раптом приїдуть до ЄС. Це, безумовно, явне перебільшення. Нічого подібного не відбудеться. Ті українці, які хотіли поїхати на роботу в країни-члени ЄС, вже давно там працюють.

Крім того, в ЄС дехто побоюється злочинних угрупувань, які, на жаль, мають місце в Грузії. Є кілька випадків, коли такі ОЗГ орудували в ЄС, що викликає там стурбованість.

Але попри все це правда на нашому боці. В разі, якщо з боку ЄС робитимуться спроби моделювати безвізовий режим якимось додатками, як зараз модно казати, правилами про призупинення безвізового режиму, то тоді, думаю, українська сторона повинна діяти абсолютно адекватно, дзеркально.

Тому в разі, якщо цей процес затягуватиметься, то Україна має діяти відповідним чином відносно тих країн, які таку ініціативу проявлятимуть. Дипломатії зараз потрібно зосередитися на цих країнах, щоб донести інформацію про те, що ми не можемо дивитися на це просто так. Європейці вже давно забули про черги перед посольствами, а українці продовжують у них стояти, принижуючись, збираючи нікому не потрібні документи, платити за послуги. Ми повинні вимагати виконання того, що пообіцяли в ЄС.

Василь Філіпчук, голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень

В ідеальному випадку Україна може отримати безвізовий режим з Європою наприкінці жовтня – в листопаді 2016 року. Реально, швидше за все, це початок наступного року. Очевидно, що ЄС не надасть безвізовий режим в ті терміни, про які раніше говорило українське керівництво – влітку цього року. Навіть технологічно, якщо подивитися на процес прийняття рішень і оформлення, то, мінімум нам треба чекати ще півроку.

У той же час отримати безвізовий режим Україна зможе при умові, що дійсно українське керівництво і дипломатія активно працюватимуть. По тому, як вони зараз роблять помилку за помилкою, замість того, щоб налагоджувати співробітництво на робочому рівні і переконувати Брюссель, що ми партнери, а не займатися тільки деклараціями, не виключаю, що процес може затягуватися.

При цьому, що отримання Україною безвізового режиму – питання честі для Президента Петра Порошенка. Той факт, що протягом першого року після його обрання цього було не досягнуто, це є визначальним щодо тих процесів, в які ми потрапили. Якщо в 2014 році не було проблем із Сирією і біженцями, то зараз вони є. Треба також враховувати, що звинувачення, які все більше поширюються в європейських колах щодо корупції в українській владі, повернення старих схем, не сприяє позитивному рішенню щодо України.

Читайте також: Два роки президентства Порошенка: досягнення і провали

Міфи і реальність про безвізовий режим: тест