Досвід ЮНЕСКО з додаванням до свого списку радіаційних об'єктів майже відсутній. З понад тисячі одиниць Світової спадщини є лише один з нашої категорії – Атол Бікіні. Це острів у Тихому океані, на якому США проводило ядерні випробування.

Читайте також: ONUKA виступить на фестивалі, який присвячений чорнобильській катастрофі

На відміну від Американської пам'ятки, яка внесена до культурної категорії, Чорнобильська зона може претендувати одразу по кількох пунктах. Один із критеріїв, це виключне значення для збереження біорізноманіття. І чорнобильський заповідник за 30 років дивує своєю регенерацією.

Спочатку тут вовки появились, рисі живуть, виключно рідкісні, а останні роки тут з'явилось кілька ведмедів. Один із них прийшов сюди з Карпат, а інший прийшов з брянських лісів,
– розповів голова Асоціації чорнобильського туризму Сергій Мирний.

Потенційним об'єктам може виступити і саме місто-привид Прип'ять. Його архітектура далеко не унікальна, а навіть типово-радянська. Школи, готель Поліся та місцева лікарня, на думку Чорнобильських краєзнавців, це саме ті об'єкти які стали культурними зразками найстрашнішої радіаційної катастрофи.

Тут навіть до сих пір є підвал,в якому поскидали одяг цих ліквідаторів і він дуже сильно фонить. Саме ця історично-культурна підкладка і може надати цій будівлі статус ЮНЕСКО,
резюмував директор Чорнобильського туру Ярослав Ємельяненко.

До аварії на ЧАЕС, ніхто не розумів як боротись з радіацією. І саме ці, майже примітивні об'єrти, стали фундаментом для науки про ліквідацію радіаційного забруднення.

Читайте також: В ЮНЕСКО ухвалили важливе рішення щодо Криму

"До України з США люди їдуть тисячами: щоденно, щонедільно, щорічно, для того, щоб побачити цей об'єкт. Але по документах це РАО яке важить стільки-то. Якщо його очитити піскоструєм, та переплавити, воно принисе кілька мільйонів гривень", – сказав Ярослав Ємельяненко.

Та не дивлячись на унікальність Чорнобильських об'єктів, до списку ЮНЕСКО їх зможуть внести не раніше ніж за 3 роки. Поки ж ініціатори мають поставити пам'ятки на національний баланс, а потім вже проходитb європейську бюрократію.