Дайджест: Януковича шукає Інтерпол, блокада Криму і 15 млрд на вибори

Окупація Криму

Російські солдати — у повній бойовій амуніції — взяли в облогу військові та цивільні стратегічні об’єкти в Криму. Окупанти без розпізнавальних знаків на формі на камеру зізнаються, що є військовослужбовцями збройних сил сусідньої держави. Російське військове командування на чолі з верховним головнокомандувачем, президентом Володимиром Путіним, цю інформацію категорично заперечує.

У Севастополі заблоковані українські військові кораблі — Луцьк, Тернопіль та Славутич: росіяни цілеспрямовано затопили кілька своїх суден, перекривши вихід з бухти. Крім військової блокади Криму, триває блокада інформаційна. Сепаратистська влада відключила ефірне мовлення українських телеканалів, замінивши їх російськими. Делегація ОБСЄ, яка прибула на півострів, констатувала грубі порушення, пов’язані з перешкоджанням журналістській діяльності.

Сепаратистські настрої

Кримські сепаратисти вирішили наблизити дату референдуму про вихід автономії зі складу України. Верховна рада Криму проголосила про приєднання півострову до Росії і призначила референдум з цього питання на 16 березня.

Незаконність майбутнього плебісциту на півострові підтвердив Окружний адміністративний суд Києва. Центральна виборча комісія заблокувала доступ до бази даних держреєстру виборців у Криму. Через спробу приєднати українську автономію до Росії СБУ порушила справу за статтею про посягання на територіальну цілісність.

Український Донецьк

Російська інтервенція в Криму пробудила патріотичні настрої в Україні. Чи не наймасовіший мітинг в історії незалежної України пройшов у Донецьку.

Поруч мітингували прихильники Путіна, які у підсумку спровокували масові сутички. Правоохоронці затримали десятки осіб - в основному представників ультрас, які стали на захист мирних демонстрантів. Наступного дня міліція звільнила від проросійських радикалів приміщення обладміністрації, та затримала "самопроголошеного губернатора" Павла Губарєва. Проти нього відкрили кілька кримінальних проваджень, зокрема, за зазіхання на територіальну цілісність України.

В пошуках Януковича

Януковича шукає Інтерпол. Міжнародна організація отримала запит від української влади на включення колишнього українського президента до списку осіб, яких треба арештувати. Ордер отримають у майже всіх країнах світу, в тому числі і в Росії, де Віктор Янукович минулого тижня дав прес-конференцію у вигнанні.

Санкції заходу

Сполучені Штати обмежили видачу віз російським та кримським чиновникам, винним у порушенні територіальної цілісності України. Відповідний указ підписав Барак Обама. В адміністрації американського президента також запевнили, що готові вдатися до суттєвіших кроків, якщо Росія й далі тиснутиме на Україну. Тим часом ЄС заморозив рахунки 18 колишніх українських чиновників. Серед них — Віктор Янукович з синами, Микола Азаров та його син, екс-глава МВС Віталій Захарченко, екс-прокурор Віктор Пшонка з сином, екс-керівники СБУ Олександр Якименко та Ігор Калінін.

Фінансова допомога

Євросоюз виділить Україні 15 млрд доларів фінансової допомоги. При цьому частину грошей — на безумовній основі. Про це за підсумками саміту у Брюсселі заявив український прем’єр Арсеній Яценюк. Також, у найближчі тижні ЄС та Україна підпишуть політичну частину угоди про асоціацію.

Ринки реагують

На тлі загострення конфлікту з Україною курс російського рубля досяг історичного мінімуму. Акції найбільших російських компаній — Газпрому, банку ВТБ, Уралкалію подешевшали на понад 10%. Інвестори розпродують активи, побоюючись ймовірних економічних санкцій з боку Заходу. На тлі подій у Криму на 10% на початку тижня обвалився й індекс Української біржі. Інвестори розпродують активи українських компаній.

Ціна виборів

Позачергові вибори президента обійдуться Україні у майже 2 млрд гривень. Такий кошторис затвердила ЦВК, при цьому у Центрвиборчкомі обіцяють максимально економити. Позачергові вибори Президента Верховна Рада призначила на 25 травня. Виборча кампанія стартувала 25 лютого, висувати кандидатів можна до 30 березня.