ДБР призупинить розслідування справ Майдану: причини та наслідки такого рішення

6 листопада 2019, 16:11
Читать новость на русском

Заява глави ДБР Романа Труби про тимчасове призупинення розслідування злочинів, пов'язаних з масовими протестами у 2013-2014 роках на Майдані, означає ніщо інше як зізнання у власному безсиллі та безсиллі всієї правоохоронної системи.

Таку думку у коментарі 24 каналу висловив адвокат АО "Клочков та партнери" Олександр Кудрявцев.

Важливо: ДБР тимчасово припинить розслідування справ щодо Майдану через брак слідчих, – Труба

За його словами, призупинення розслідування цих злочинів матиме безліч негативних наслідків.

Юридичний наслідок, за словами Кудрявцева, полягатиме у тому, що розгляд провадження у суді буде значно ускладненим.

Затягування розслідування призведе до порушення прав потерпілих на справедливу і швидку сатисфакцію. І в подальшому ускладнить розгляд цього кримінального провадження в суді, а отже надасть винним особам незаслужений шанс уникнути кримінальної відповідальності,
– наголосив він.

"Тому, на мою думку, подібні заяви не повинні звучати з уст очільника найсильнішого в державі правоохоронного відомства, оскільки вони наштовхують пересічного громадянина на думку, що якщо ДБР не в змозі розслідувати, то чого чекати від інших. Очевидно, що подібні настрої в суспільстві не на користь правоохоронній системі України та державі в цілому", – сказав адвокат.

Крім того, на його думку, не менш важливими будуть наслідки неюридичні.

Перш за все, наслідок політичний: неспроможність ДБР довести до ладу розслідування найрезонансніших злочинів за всю історію України може похитнути позиції нинішньої влади.

Другим наслідком Кудрявцев вважає наслідок соціальний.

До теми: Богдан хотів загальмувати розслідування справ щодо Майдану та Януковича, – Горбатюк

Вже п'ять років українське суспільство чекає на відповідь: хто винен у смерті Небесної Сотні? Цю відповідь вже п'ять років не може надати ГПУ, а зараз ще й ДБР відхрещується від закінчення розслідування. Така позиція правоохоронних органів може викликати соціальне обурення, яке з кухонь і диванів у решті-решт виллється на вулиці у вигляді масових протестів,
– наголосив він.

Третій наслідок, за словами адвоката, іміджевий. Кудрявцев нагадав, що вже п'ять років весь прогресивний світ дивиться на Україну і чекає того ж самого, що й українське суспільство. Чекає результатів розслідування злочинів на Майдані.

"Зараз ми дуже близькі до того, щоб зганьбитися перед світовою спільнотою і розписатися про власну неспроможність провести ефективне розслідування наймасштабнішого вбивства в сучасній українській історії", – сказав він.

Психологічним наслідком він назвав той стрес, який переживають сотні родичів загиблих та постраждалих на Майдані. При цьому уже п’ять років своєю безпорадністю правоохоронні органи щодня посилюють моральні страждання цих людей і підривають віру цих людей у справедливість.

Розслідування справ Майдану: коротко

  • Всі ці роки розслідуваннями справ Майдану займався відділ Спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури під керівництвом Сергія Горбатюка.

  • 19 лютого 2019 року, напередодні річниці розстрілів у центрі Києва, моніторингова місія ООН з прав людини в Україні констатувала, що за 5 років після протестів на Майдані досягнуто лише обмежений прогрес у розслідуванні вбивств і насильницьких смертей 98 осіб.

  • 21 жовтня у ГПУ створили департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, скоєні під час Революції Гідності 2013-2014 років, а злочини часів Майдану тепер розслідуватиме Державне бюро розслідувань, за діяльністю якого наглядатиме новостворений департамент у Генпрокуратурі.

  • 23 жовтня генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення Горбатюка. Після звільнення Горбатюк заявив, що слідство у справах Майдану призупинено, в ГПУ, зі свого боку, розслідування та забезпечення невідворотності покарання у справах Майдану називають пріоритетними.

Що відомо про справи Майдану?Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику "Справу Майдану", що нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Святошинський райсуд Києва розглядає справу проти ексберкутівців Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури й Олега Янішевського. Їх звинувачують у масових розстрілах людей на Майдані 20 лютого 2014 року.

Станом на лютий 2018 року слідством було встановлено 48 фактів убивств та 80 фактів замахів на вбивства людей 20 лютого 2014 року в центрі Києва. 15 січня 2019 року суд розпочав допити свідків сторони обвинувачення.