Про історію унікального села Зміївка на Херсонщині, розповідає Міністерство закордонних справ України.
Дивіться також Без втрат полонили 620 угорських солдатів і створили державу: 4 факти про Гуцульську республіку
Чим унікальне село Зміївка?
Зміївка – невелике село на Херсонщині, яке має унікальне шведське коріння. Колись частина населеного пункту була відома як Gammalsvenskby (Старошведське).
Наприкінці XVIII століття шведів переселили сюди за наказом Катерини II з території сучасної Естонії. Попри віддаленість від історичної батьківщини, громада змогла зберегти мову, традиції та релігійні звичаї.
Де розташоване село Зміївка: дивіться на карті
До початку повномасштабного вторгнення Росії це було єдине місце у світі, де ще звучала старошведська – давня форма мови, яка вже зникла навіть у самій Швеції.
Ба більше, у 2008 році король Швеції Карл XVI Ґустав відвідав Україну. Окрім Києва, він побував і в Зміївці, де особисто передав селу шведський прапор. Той зберігався в сільраді аж до 2022 року.
Село Зміївка / Фото TripMustGoOn
Як окупанти полювали за шведським прапором в Зміївці?
Після початку повномасштабного вторгнення Росії село зазнало значних руйнувань від обстрілів. Окупанти знищили церкву, пошкодили школу, а чимало будинків перетворилися на руїни. Мешканці були змушені залишити свої домівки.
У 2022 році Зміївка опинилася під тимчасовою окупацією російських військ. Вони намагалися заволодіти шведським прапором, подарованим королем, однак сільський голова Микола Курівчак переховував його понад 8 місяців.
Попри пошкодження від обстрілів, після звільнення села українськими військовими прапор евакуювали в безпечне місце.
Прапор, який подарував король Швеції / Фото посольства України у Швеції
На одному з фото, створеному для шведського короля, переселенці зі Зміївки зібралися біля цього прапора. Посол України у Швеції Світлана Заліщук показала світлину Карлу XVI Ґуставу та розповіла її історію – це глибоко зворушило монарха.
Чому шведів переселили саме на південь України?
Як пише Ukraїner, поява шведів на півдні України стала наслідком двох воєн. Після Північної війни на початку XVIII століття частина шведських територій відійшла до Московського царства, разом з островом Даґо (сьогодні він належить Естонії та називається Гіюмаа).
Згодом, у 1775 році, коли Російська імперія відвоювала південноукраїнські землі в Османської імперії, Катерина II почала формувати там іноземні колонії. У 1781 році близько тисячі шведів вирушили з Даґо до Причорномор'я, але до берегів Дніпра дісталася лише половина переселенців. Саме вони заснували у тодішньому Херсонському повіті поселення Ґаммальсвенскбі (у перекладі зі шведської – Старошведське).
Політику заселення продовжив й російський імператор Олександр I, онук Катерини II. Він сприяв створенню іноземних колоній у Бессарабії та Причорномор'ї для розвитку сільського господарства та економіки.
Так, у 1804 році поруч зі шведами оселилися німці-лютерани, які заснували село Шланґендорф. Згодом виникли ще два німецькі поселення – Мюльґаузендорф і Клостердорф.
За радянської влади населені пункти перейменували: Ґаммальсвенскбі стало Вербівкою, Шланґендорф – Зміївкою, Мюльґаузендорф – Михайлівкою, а Клостердорф – Костиркою.
Водночас староста Зміївки Микола Куривчак зазначає, що сучасне село об'єднує території всіх чотирьох, хоча місцеві жителі й досі сприймають їх як окремі поселення.
Чому одне із сіл в Карпатах називають "українськими Афінами"?
Криворівня – відоме гуцульське село у Верховинській громаді, яке любив Іван Франко та куди приїздить чимало туристів у пошуках спокою серед Карпат. Саме тут українська інтелігенція колись знаходила натхнення, тікаючи від міської метушні.
Існує кілька версій походження назви села. За однією з них, вона бере свій початок від історії про чоловіка на прізвище Кривий, чия хата стояла на рівнині. Згідно з іншою - назва пов'язана зі звивистими берегами Чорного Черемоша, яка тече то кривіше, то рівніше.
Ще одна, поетична версія, належить Івану Драчу, який вважав, що коли в людини в житті щось "пішло криво", то в Криворівні воно вирівнювалося. Водночас назву "українські Афіни" селу дав фольклорист Володимир Гнатюк, адже на початку XX століття воно стало осередком української інтелігенції.