Патріарх РПЦ Кирил обіцяє усім користувачав смартфонів "геєну вогняну", каже, через гаджети Антихрист має можливість контролювати людство й спокушати смертельними гріхами. Якщо Кирило говорить про Pornhub чи Монобанк – я у чомусь з ним згоден, дійсно диявольські зручні додатки, якими приємно й легко користуватися. Втім, певен, що російський патріарх вже трохи з розуму з'їхав, що й не дивно після звісток про надання Україні Томосу із автокефалією та успішно проведеним Об'єднавчим собором у Києві.
Патріарх Кирил
Тепер мало не кожного дня надходять повідомлення про перехід у Православну церкву України нових і нових приходів Московського патріархату. При всій моїй повазі до релігії та святих отців, певен, для російського патріарха Кирила це означає лише чергові втрати можливого заробітку в Україні. Звісно, натепер це для нього копійки, але ж ми розуміємо, що це тільки початок, перші краплини, що ледь просочуються крізь греблю, втім вже незабаром вони перетворяться на потужний потічок, що ту греблю зрештою знесе.
Читайте також: Українці кепкують із закону про інтимну близькість: чому це не смішно?
І мені навіть дивно, що так повільно натепер ті московськи попи переходять в українські священики. Адже дурних серед тих торговців "опіумом для народу" немає, вони розуміють, що саме тепер вирішується їхня подальша доля. Тим, хто першим вскочить в цей потяг, хто першим заявить про свою лояльність до ПЦУ – отримають в майбутньому більше преференцій... Утім, вони не поспішають, очікують.
Але на що саме? Раніше можна було подумати, що вони не вірять в Томос, тому й сидять на стільці рівно й не сіпаються. Але тепер, коли попи Московського патріархату бачать, що українська церкве має офіційний документ про автокефалію, має підтримку Вселенського патріархату та інших церков.
Вчора пожежа спалахнула на території Києво-Печерської лаври, де Московський патріархат квартирується – чи то з необережності горіло, чи то документи знищували, чи на пожежу хочуть списати все те, що вкрадуть, тікаючи до Москви…
Утім, попри все це – переходи священиків із Московського патріархату поодинокі й відбуваються переважно лише там, де місцева громада сказала своє рішуче слово. Отже, що такого знають українсько-московські попи, що пообіцяв їм Кремль, або чим їх залякав, що вони не біжать навипередки до митрополита Епіфанія клястися у вірності? Хоча знають, якщо це зробити зараз, у період певної невизначеності – їх точно помітять, запам'ятають, а потому обов'язково їм віддячать. Зараз би вони були першими, а вже завтра будуть одними із сотень подібних…
Я не знаю, чому московські попи з цим тягнуть, хоча їхнє майбутнє в Україні, як мені здається, нині має лише дві перспективи – або в українські священники, або "чємадан-вокзал-рассія".
Натомість, вони і далі тримаються російської церкви. Що вони знають? На що сподіваються? Чого очікують? Я не знаю і мене це, чесно кажучи, трохи лякає…
Читайте також: Ні обіцянок, ні пробачень: як влада замилює очі українцям