День Героїв в Україні: за крок до затвердження

Голова Об’єднання українських націоналістів Євген Коновалець дав найперший привід започаткувати 23 травня Днем Героїв. І, як не сумно, власною загибеллю: саме в цей день 1938-го року агент НКВС Павло Судоплатов убив Коновальця в Роттердамі.

Читайте також Новий статус англійської в Україні: чому це важливо і чи залишиться наш дубляж у фільмах

Уже за три роки збір ОУН постановив щорічно відзначати 23 травня як День Героїв. Крім Коновальця, у травні Україна втрачала Миколу Міхновського та Симона Петлюру – важливих фігур для становлення української державності.

Коли День Героїв може стати офіційною датою?

Уже дуже скоро 23 травня як офіційна дата Дня Героїв може з'явитися в календарі всіх українців. Відтак, я відправив депутатський запит до президента України щодо встановлення цього дня. Запит підтримали 260 моїх колег по парламенту, а спікер Верховної Ради скріпив постанову своїм підписом 13 липня.

Наразі все буквально залежить від президента. У Володимира Зеленського є 2 тижнів, аби розглянути питання щодо встановлення Дня Героїв або офіційно відхилити цю пропозицію.

Сподіваємося на краще, адже якщо очільник держави підтримає ініціативу – то вже з наступного року ми будемо офіційно мати День Героїв. Зараз цей день нам потрібен як ніколи.

Рада вже підтримала президентський законопроєкт, згідно з яким 8 березня та 1 травня залишаються святковими днями. Ба більше, ці дні не тільки святкові, але й вихідні. Я не наполягаю на тому, аби 23 травня було офіційним вихідним, проте якщо ми зберігаємо в календарі 8 березня та 1 травня – то чому би не затвердити 23 травня бодай би просто офіційною датою?

Я переконаний, що День Героїв нічим не поступається їм за значущістю і також має бути встановлений офіційно.

Цікаво Подарунків Ердогану більше не буде: чому насправді Путін вийшов з зернової угоди

Дякувати, а не сумувати

23 травня має стати не стільки моментом жалоби, скільки можливістю подякувати українським воїнам, присвятити їхнім іменам назви шкіл чи вулиць. Проте найголовніше – не зі смутком, а з вдячністю за їхню відданість.

В Україні є багато офіційних днів, коли на перший план виходить жалоба. До прикладу:

• 20 січня – День вшанування пам'яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту;
• 29 січня – День пам'яті Героїв Крут;
• 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні;
• 18 травня – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу;
• третя неділя травня – День пам'яті політичних репресій;
• 4 червня – День пам'яті дітей України, які загинули внаслідок російського вторгнення;
• 29 серпня — День пам'яті загиблих захисників України;
• четверта субота листопада – День пам'яті жертв Голодомору тощо.

У нашому календарі є багато приводів згадати загиблих через російські імперіалізм чи недолугість. День Героїв буде мати дещо інший контекст.

Рекомендуємо Гонитва резервів у Росії сягає драматичного апогею: що буде далі

Безумовно, всім нам сумно згадувати про близьких, які полягли в російсько-українській війні. Проте пам'ятаймо: усі жертви – не дарма. Усі Герої боролися за ідею вільної України, а їхні вчинки мають стати фундаментом для щасливого майбутнього наших наступних поколінь.

Тому я хочу, аби в цей день ми згадували їх передусім із вдячністю і меншою мірою – із сумом. Адже Герої билися за нашу свободу та щирі посмішки на вільній землі, а не сльози. Ми ще не раз будемо оплакувати наших воїнів. Проте 23 травня і День Героїв — це про довічну вдячність нашим захисникам.