Аби спокутувати вину за зрадницьке вбивство попередника, архієпископ Кельна оголосив про намір збудувати абатство. Відбулося це вісім століть тому. Не так давно монастир відновили практично з руїн. Нині ним володіє архітектор Ґерд Весселс. Він достеменно знає всю історію монастиря.
”Містечко Френдебург з'явилося завдяки збудованому тут цистерійському монастирю. Приблизно тоді ж - 1230 року - збудували церкву. Після закриття чоловічого тут відкрили жіночий монастир”, - каже архітектор, власник монастиря Ґерд Весселс.
З 1995 року сім'я Весселсів називає монастир домом. Майже рік вони перетворювали абатство на помешкання, яке б відповідало сучасним стандартам. Зокрема, Весселси знесли підвісну стелю, яка з'явилась, коли це місце ще було жіночим монастирем. Натомість власники дуже пишаються кольоровим склом у вікнах.
”Тут панує чудова атмосфера. І все це завдяки поєднанню світлих та темних стін. Ви б навряд чи подумали, що тут так світло. Але ми добре помічаємо зміну пір року”, - каже власниця монастиря Корнелі Весселс.
Кольорові вікна, які виготовив місцевий митець, повністю відповідають оригіналу. Однак перед встановленням шиб Весселсам довелось розблокувати віконні отвори, а також напівкруглі арки у південній частині будівлі. Тут вони зробили веранду. Прикрасили її незвичними речами, які знайшли під час реконструкції.
”Під час ремонту у вітальні ми знайшли меморіальні плити, чи, точніше, залишки плит. Потім я вмонтував їх у поверхню веранди. На одній з них є вражаючий напис: "День смерті людини кращий, аніж день народження”, - каже архітектор, власник монастиря Ґерд Весселс.
Попри любов до історії, Весселси зробили будинок практичним. Спеціальний ліфт транспортує тарілки та склянки з кухні до їдальні. За допомогою шикарних меблів та сучасного мистецтва власники вдихнули нове життя у величну стару споруду.
Вітальня розташована у кінці колишнього монастиря. Цей триптих намалював художник із Френдебурга. Поряд висить робота відомого митця Маркуса Люпертца. Згідно з місцевою легендою, у підвалі сховані численні скарби. Але Весселси ще не знайшли жодного. Втім, вони вподобали собі це підземелля, як чудове місце для куштування вина та гри в карти.