Жертвами запеклих боїв у Сталінграді, які тривали пів року, стали більше двох мільйонів людей. Сталінград був ключовим пунктом у німецькій стратегії.
Захопивши місто, Гітлер отримав би контроль над стратегічно важливими транспортними маршрутами радянської армії, а німецькі війська отримали б плацдарм для подальшого наступу вглиб СРСР. Насамкінець, Гітлер хотів захопити саме Сталінград через його назву, таким чином морально деморалізувавши радянську армію.
Захоплення доручили 6-й німецькій армії під командуванням фельдмаршала Паулюса. Німцям допомагали також італійська, угорська та дві румунські армії. Але попри всі намагання вермахту взяти контроль над містом, їм цього не вдалося.
В результаті операції "Уран" німці з союзниками опинилися в оточенні. Всі намагання вирватися з котла не приносили результатів. За умов відсутності постачання та переважаючого тиску радянських військ фельдмаршал Паулюс капітулював та здався в полон.
Разом з ним склали зброю 24 генерали та майже 100 тисяч вцілілих німецьких солдатів.
Результат Сталінградської битви спричинив кризу нацистських режимів в Європі. Німеччина втратила вплив на союзників, народні виступи проти керівництва почалися в Італії, Румунії, Угорщині та Словаччині.
Радянський союз, натомість, лише зміцнив свої позиції, а перемога під Сталінградом дала можливість розвинути стратегічний наступ та в кінці-кінців здолати вермахт.