Піший похід, протяжністю у майже 400 кілометрів від міста Ахмадабад до селища Данді на березі Аравійського моря привернув світову увагу до національно-визвольного руху Індії, ключовою засадою якого був ненасильницький спротив. Його автором і був Магатма Ганді. За задумом боротьба за незалежність велася у двох формах: не співробітництва та громадянської непокори.
Під час походу, Ганді здобував все більше послідовників. Його супроводжували репортери з усього світу. На березі Аравійського моря учасники ходи, кількість яких вимірювалася вже десятками тисяч, на знак порушення колоніальної соляної монополії, три тижні демонстративно випарювали сіль з морської води. При цьому, вони відмовлялися платити податки.
Британці у відповідь розпочали масові арешти. Окрім Ганді за грати потрапило більше 80 тисяч людей. Однак, соляний похід розпочав не лише новий виток боротьби індусів за незалежність. Ганді почали сприймати як духовного лідера нації.