У Страсбурзі відбулося пленарне засідання Європарламенту. Євродепутати закликали повернути українських дітей після російської депортації та посилити інформаційний захист від російського впливу напередодні євровиборів.

Паралельно з цим, російські добровольчі підрозділи ЗСУ пішли звільняти територію Росії. Про реакцію на дії "Свободи Росії" та підготовку до виборів в Європарламент – 24 Каналу розповів ексміністр закордонних справ Естонії та євродепутат Урмас Пает.

Російські добровольці, які підтримують Україну, зайшли на територію Росії. Що ви думаєте про це і про що це може свідчити?

Так, я бачив про це в новинах. Звичайно, якщо будуть бої на російській територій, то я б сказав, це вплине на розуміння конфлікту в Росії, що це не лише війна Росії в Україні. Це має прямий вплив і на росіян. Але я не надто оптимістичний, тому що очевидно, що в Росії існує дуже жорстка цензура, а це означає, що поширення адекватної інформації та новин у будь-якому випадку дуже обмежене.

Інформація про те, що там відбувається, передається від однієї людини до іншої. І звичайно, за таких обставин дуже складно інформувати суспільство загалом.

Ці події розгортаються напередодні так званих президентських виборів в РФ. На вашу думку, чи матиме це вплив?

Моя коротка відповідь – ні. Тому що очевидно, що в Росії немає вільних виборів, тому це не має значення. Я думаю, очевидно, яким буде результат так званих виборів і тому ці події ніяк на них не вплинуть. Єдиним варіантом реального впливу на вибори були б справжні вибори. Але це не той випадок.

В Європарламенті обговорювали насильницьку депортацію українських дітей. Чи бачите ви схожість дій російського уряду зараз і те, що зробила радянська влада в Естонії в перші роки радянської окупації?

В цьому сенсі сценарій дуже схожий. Тому дуже сумно й дивно, що Росія все ще використовує ті ж методи, якими вона користувалася майже 100 років тому.

Але також варто нагадати, що й 200 – 300 років тому депортації цивільних громадян завжди були частиною їхньої окупаційної політики та воєн. На жаль, ми бачимо це знову у випаду з Україною і депортацією українських дітей до Росії.

Зараз лунають заклики відправити певну кількість військ західних партнерів в Україну, можливо, не для участі у боях, але для оборони деяких підприємств в Україні. Як ви ставитеся до цих заяв?

Зрозуміло, що для цього потрібен консенсус усіх, чи то країн-членів НАТО, чи то країн-членів ЄС. І реальність така, що на даному етапі досягти такого консенсусу досить складно.

Звичайно, важливо, щоб відбувалися дискусії про те, як допомогти Україні, як закінчити цю війну, щоб Україна зберегла свою територію і свою свободу, але на даному етапі я б сказав, що це лише частина дискусії.

Єврокомісія запропонувала переговорну рамку для України. На вашу думку, чи є це важливим кроком у процесі розширення?

Кожен крок у цьому напрямку є важливим, якщо він йде у правильному напрямку. Тому коротка відповідь – так. І, звичайно, важливо, щоб реальні переговори між Європейським Союзом та Україною також розпочалися якомога швидше.

В Україні дуже складна ситуація через напад Росії, тож, з цього боку приємно, що Київ все ще хоче і готовий негайно розпочати переговори про вступ. І тут Єврокомісія та весь Євросоюз мають реагувати швидко та адекватно.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що офіційно переговори можуть розпочатися після виборів до Європарламенту. На вашу думку, чому процес такий довгий і чому немає консенсусу, щоб розпочати його до виборів?

Я не знаю всіх аргументів з цього приводу. Але можу припустити, що під час виборчих кампаній завжди багато емоцій, багато речей, які не є раціональними.

Тож це може бути однією з причин того, що такий важливий процес, як початок переговорів між ЄС та Україною, намагаються тримати подалі від цих кількох місяців різного роду емоцій та передвиборчої нервозності. Тому я думаю, що це може бути раціональним фактором, що стоїть за цим.

У червні відбудуться вибори до Європарламенту. Як ви оцінюєте можливе втручання Росії у цей процес?

Я думаю, що в основному це будуть поширення різного роду неправдивої інформації в соціальних мережах, спроби вплинути на відстані на громадську думку тут і там щодо різних питань, в тому числі й щодо України та ставлення до неї.

Я впевнений, що будуть спроби отримати, так би мовити, кращі позиції серед громадської думки на користь Росії. Але сподіваюсь, що більшість європейців, які збираються голосувати до Європарламенту, досить реалістично бачать Росію й те, який насправді порядок денний в цій країні. Хоча не завжди так просто пересічним громадянам відрізнити, особливо в соцмережах, що є правдою, а що ні. Тому люди мають бути більш обережними.