Депутатська недоторканність має зберігатися, – політолог

11 жовтня 2018, 08:40
Читать новость на русском

Якщо запалюються зірки, значить, це комусь потрібно, а якщо політики починають голосно кричати про необхідність зняття депутатської недоторканності з себе, коханих, це може означати лише одне: вибори не за горами.

Ось і зараз – попри те, що виборча кампанія ще не стартувала де-юре, у політичних залах та кулуарах все частіше говорять про ліквідацію депутатського імунітету, мовляв, потрібно щоб усі громадяни були рівними перед законом. Ця тема мусується в парламенті не один рік поспіль, проте поставити жирну крапку в "недоторканній" епопеї у власників мандатів все ніяк не дійдуть руки.

Читайте також: Депутати і недоторканність: кого позбавили імунітету і де зараз опальні слуги народу

Тим не менше, парламентарі, не бажаючи скасовувати недоторканність "оптом", охоче голосують за зняття захисного імунітету з окремо взятих своїх колег. Днями комітет ВР з питань регламенту визнав законним подання на зняття депутатської недоторканності з двох депутатів від фракції "Опозиційний блок" – Дмитра Колєснікова та Олександра Вілкула.

Безпосередньо під час засідання профільного комітету генпрокурор Юрій Луценко зазначив, що Дмитро Колєсніков підозрюється у зловживанні владою.

Зокрема, керманич ГПУ наголосив на тому, що у 2012 році, коли Колєсніков перебував на посаді голови Державного агентства з управління активами, він підписав документи, які дозволили вивести з державної власності два корпуси держпідприємства – Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститути трубної промисловості у Дніпрі. Їхня ринкова вартість на той момент складала близько 17 мільйонів гривень, зауважив Луценко. За його словами, народний депутат від "Опоблоку" діяв незаконно в інтересах третіх осіб, які, придбавши ці приміщення, розпродали станки, що були стратегічно важливими і мали використовуватися для оборонно-промислового виробництва.


Дмитра Колєснікова можуть позбавити депутатської недоторканності через звинувачення у перевищенні службових повноважень

У свою чергу захисники Дмитра Колєснікова переконують: ніякого злочину скоєно не було, оскільки відчуження держмайна відбулося тільки після ухвалення відповідного рішення міськради.

Свій підпис під відповідним рішенням Дмитро Колєсніков поставив після подання повного пакету документів керівництва інституту, яке наполягало на його збитковості і саме тому планувало здавати ці приміщення в оренду, щоб у такий спосіб погасити борги перед податковою службою та Пенсійним фондом, запевняють адвокати опоблоківця.

Безпосередньо Колєсніков заявляє, що справа шита білими нитками, і, таким чином, влада намагається здійснювати тиск на "політично активних людей і своїх опонентів".

Під час цього ж засідання регламентний Комітет також ухвалив рішення про зняття депутатської недоторканності зі співголови фракції ОБ Олександра Вілкула, який, за словами генпрокурора Луценка, у часи свого керівництва Дніпропетровською облдержадміністрацією начебто незаконно передав в оренду кілька земельних ділянок та землі сільськогосподарських доріг. Таким чином, за версією слідчих ГПУ, Вілкул завдав збитків державі на суму у майже 6 мільйонів гривень. Олександр Вілкул усі звинувачення відкидає і переконує, що справа проти нього є виключно політичною.


Зняття депутатської недоторканності з Олександра Вілкула: політик заперечує усі звинувачення ГПУ на свою адресу

Читайте також: Олександр Вілкул поскаржився, що його телефон прослуховують без рішення Ради

Принагідно зауважимо, що наприкінці минулого тижня парламентарі не підтримали позбавлення депутатського імунітету ще з одного представника "Опоблоку" Сергія Дунаєва. Йому інкримінують подання завідомо недостовірних відомостей в електронній декларації. Зокрема, депутат начебто не задекларував близько 160 мільйонів гривень. Сам Дунаєв, як і його колеги з фракційного цеху, називає справу політично вмотивованою.

Тим часом у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявляють, що у їхньому відомстві наразі розглядаються ще три провадження щодо зняття недоторканності з народних обранців – представників однієї з парламентських фракцій. Про це 9 жовтня в ефірі одного з телеканалів повідомив очільник САП Назар Холодницький. Водночас він категорично відмовився називати імена депутатів і фракцію, до якої вони належать. Свою позицію Холодницький сформулював наступним чином:

Я розумію, що якщо я зараз направлю три подання по незаконному збагаченню, по недекларуванню, і це все буде стосуватися однієї фракції, то керівник цієї фракції зразу ж першим вийде і буде розказувати про політичні репресії. А для мене це просто кримінальний процес.

Чи не спекулює влада за допомогою силових структур перед виборами навколо "вічної" теми зняття недоторканності з народних обранців, намагаючись таким чином здійснювати тиск на політичних опонентів? Це запитання 24 канал адресує відомому політологу, керівнику корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтину Матвієнко.

Костянтине, як гадаєте, чи не штучно наразі розігрується карта зняття депутатського імунітету?

Коротко кажучи, генеральний прокурор із перших днів на посаді намагався демонструвати свою рішучість у боротьбі з топ-корупцією. Це свого роду політична технологія. Чому? Тому що корупціонерів переважно шукали серед медійних персон, до числа яких, поза всяким сумнівом, належать і народні депутати. Власне, саме тому Юрій Луценко досить часто демонстрував свою нульову толерантність до корупції, і робив це з трибуни Верховної Ради.


Костянтин Матвієнко. Фото із Facebook-сторінки політолога

Але в судах це не мало жодного продовження. Ні у "бурштиновій" справі Розенблата, ні у будь-яких інших гучних справах, де в ролі обвинувачених виступали парламентарі. Фактично, за винятком Надії Савченко, взагалі ніхто з нардепів не сидить у в'язниці. Але не слід забувати про те, що Савченко звинувачують не в корупції, а в тероризмі.

Читайте також: Катування, махінації, хабарі: за що ВР позбавляла недоторканості депутатів

Тобто, на вашу думку, це все ж таки гра на публіку?

Я з сумом змушений сказати, що, на мій погляд, ця тема є політичною технологією. Не більше, не менше.

А коли ця надчутлива тема перестане бути мильною бульбашкою?

Напевно, лише тоді, коли у нас докорінно зміниться вся політична система, включаючи і таку її складову, як пенітенціарна та правоохоронна системи.

Цього можна очікувати після президентських та парламентських виборів-2019?

Якщо у нас ближчим часом цього не відбудеться, якщо країну не буде по-справжньому перезавантажено з точки зору повного перегляду відносин по лінії "суспільство-влада" на нових конституційних засадах, тоді Україна просто не має майбутнього.

Дивіться, річ у тім, що після Революції Гідності ми за усіма параметрами абсолютно відтворили систему Кучми-Януковича. Якщо після президентських виборів у нас відбудеться те саме... Тоді все, країна просто цього більше не витримає.

З урахуванням соціальних проблем, війни на Донбасі і так далі, питання зміни виборчого законодавства дещо відійшло на задній план. Як ви вважаєте, чи здатен чинний парламент змінити правила гри, аби справді можна було говорити про докорінні зміни системи влади?

Якщо ви знову натякаєте на необхідність зняття депутатської недоторканності, то я абсолютний противник цього. Переконаний, що парламентський імунітет має існувати.

Читайте також: Гучні справи топ-корупціонерів: кому потрібно знищити НАБУ

А якщо говорити не про повне скасування недоторканності, а лише про її обмеження?

Спочатку потрібно реформувати судову систему і лише тоді, коли ми будемо впевнені у справедливості та компетентності суду, можна буде говорити про зняття недоторканності.

В ідеалі недоторканність депутата – це недоторканність виборців, тому що за наявності фактів свавілля в поліції, прокуратурі, судах, місцях ув'язнення недоторканий депутат – це єдиний шанс виборця добитися правди. А у разі, якщо парламентар буде залежним від цієї системи, він не зможе боротися за права своїх виборців. Тому ще раз підкреслюю: недоторканність має зберігатися до того часу, допоки не буде якісно реформована судова система. Якщо це відбудеться, то ніяка недоторканність непотрібна, бо всі будуть рівними перед законом.

Водночас досить поширеною є точка зору, що часто до парламенту йдуть, скажімо так, "ділки", головна мета яких – сховатися за депутатською недоторканністю.

Так, частково це правда, але це вже питання зміни виборчої і політичної системи на загал, тобто коли парламент перестане бути бізнес-клубом, а перетвориться на нормальний представницький орган. Але навіть за таких умов, щоб там не говорили мої колеги експерти, я вважаю, що депутатський імунітет має зберігатися.

Читайте також: ТОП-високопосадовці, проти яких НАБУ відкрило справи: інфографіка