Детективна фантазія: як Росія намагається засудити Сенцова
Коли режим не може забезпечити хоча б мінімально ефективну боротьбу зі злочинністю, він оголошує показову війну своїм уявним ворогам. Реальність доказів вини при цьому значення не мають.
Українського кінорежисера Олега Сенцова російські спецслужби затримали у Сімферополі у травні 214 року разом із Геннадієм Афанасьєвим, Олексієм Чірнієм та Олександром Кольченком. Як запевняють російські спецслужби, Сенцов створив у Криму терористичну організацію, яка була структурним підрозділом забороненого у РФ "Правого сектора".
Затримані нібито готували вибухи у ніч на 9 травня 2014 року саморобних вибухових пристроїв біля меморіалу "Вічного вогню" і пам'ятника Леніну у Сімферополі, а також підпалів офісів громадської організації "Русская община Крыма" та представництва партії "Единая Россия" в Сімферополі 14 і 18 квітня 2014 року".
За версією слідства, "цинічний антипутініст Сенцов" намагався дестабілізувати ситуації у Криму, зірвати курортний сезон та повернути півостров до складу України.
Остаточне обвинувачення Сенцову пред’явили майже за рік — 16 квітня 2015 року. Він звинувачується за статтею 205.4 КК РФ "Створення терористичного співтовариства" і за статтею 222 "Незаконне зберігання зброї". 17 червня кримінальну справу українського режисера передали в Північно-Кавказький окружний військовий суд.
21 липня суд у Ростові-на-Дону перейшов до судового слідства у справі Сенцова та Кольченко.
Феєричне шоу
Перший тиждень судового процесу був насиченим і дуже нагадував театральну п’єсу. Гра акторів вирізнялася таким рівнем драматизму, що режисер (тобто Сенцов) не втримався і стоячи зааплодував. Буквально. Але про все по порядку.
Сам Сенцов звинувачення проти себе не визнає повністю. Від свідчень він поки що також відмовляється, зберігаючи взятий ще на початку слідства режим мовчання, та планує свою позицію оголосити в кінці всього процесу.
Кольченко визнає, що був присутній у момент підпалу офісу "Єдиної Росії", але стверджує, що лише спостерігав за безпекою учасників підпалу. При цьому Кольченко наполягає, що підпал терористичним актом не був.
Найбільш цікавим поворотом сюжету стали свідчення Афанасьєва та Чирнія. На момент початку судового процесу обидва вони уже отримали по сім років ув'язнення.
Чирній під час розгляду справи у суді визнав свою провину і відмовився від дачі нових свідчень. На наступний день Афанасьєв також відмовився від дачі свідчень проти підсудного. Коли суд запитав Афанасьєва, чи відчуває він неприязнь по відношенню до підсудних Сенцова та Кольченко, він заявив: "Як я можу що-небудь відчувати, якщо я цих людей не знаю".
За словами свідка, він свою провину визнає, але не підтверджує свідчень, даних в ході слідства з під тиском, а від нових відмовляється. Після цієї заяви в залі суду пролунали бурхливі оплески і вигуки Сенцова і Кольченко: "Слава Україні, свободу Геннадію Афанасьєву!". Він їм відповів: "Героям — слава!".
Ще один ключовий свідок обвинувачення – "агент" ФСБ Олександр Пирогов, — який виготовив муляжі саморобних вибухових пристроїв і організував затримання Чирнія на гарячому, повністю підтвердив свої свідчення. Однак він особисто не був знайомий із Сенцовим та підтвердити участь режисера в злочинній змові не може.
Таким чином, після виступу на процесі трьох основних свідків звинувачення суду досі не пред'явлені достовірні підтвердження винності Сенцова. Звісно, можна зважити на інформацію одного із засекречених свідків у справі українця Олега Сенцова, який звинуватив режисерау зв’язках із сектою сатаністів. Але навряд чи це можна вважати серйозним доказом.
Фантазія слідства
Журналістка порталу "Открытая Россия" Зоя Светова, яка ознайомилася з матеріалами справи, зазначила, що у списку звинувачення зазначена 21 особа, деякі з них — секретні свідки. В обвинувальному висновку прізвище Сенцова зустрічається набагато рідше за, наприклад, прізвища Чирнія та Афанасьєва.
При уважному прочитанні задаєшся логічним питанням, до чого тут взагалі Олег Сенцов. Створюється враження, що слідство посилено "підганяло" злочин під головного обвинуваченого,
— написала вона.
При цьому, за її словами, з обвинувального висновку не зовсім зрозуміло, в який момент слідство вирішило "призначити" головним обвинуваченим, організатором терористичного співтовариства, саме Сенцова. Згідно із текстом обвинувального висновку, якщо Сенцов і чинить якісь дії, вони завжди відбуваються "за допомогою" або "через когось".
Можливо, під час спілкування з Олексієм Чирнієм кримські слідчі і оперативники зрозуміли, що для організатора терористичного осередку "Правого сектору" у Криму ця фігура слабенька: уже у Москві, у психіатричній лікарні Бутирської в'язниці, Чирній сам розповідав правозахисникам, як його відрахували з армії через нестабільну психіку,
— написала журналістка.
За її ж словами, у сухому залишку проти Сенцова у слідства є ніби під копірку написані свідчення Чирнія, Пирогова та Афанасьєва, та гроші, вилучені у режисера в квартирі під час обшуку (1200 гривень, сто доларів та 50 євро).
У справі фігурує також "доказ" зв'язку Сенцова з "Правим сектором" та Дмитром Ярошем: документ про те, що 17 травня 2014 Дмитро Ярош виступив на дебатах під час президентських виборів. Тоді Ярош заявив: "Поряд з поверненням обороноздатності України необхідно розгортати партизанську війну і дестабілізувати ситуацію в Криму". Характерно, що цю заяву було зроблено вже тоді, коли всі фігуранти справи були заарештовані.
"Про серйозні зв'язки Сенцова з терористичним підпіллям у справі свідчать і такі "речдоки": кілька квитків "Сімферополь-Київ" і назад, знайдені під час обшуку у нього вдома, а також візитні картки Віталія Кличка і міністра спорту України Дмитра Булатова. І остання ключова обставина: всі особи, які фігурують в обвинувальному висновку як учасники терористичного підпілля, перебувають в Україні. Тому допитати їх суду не вдасться", — наголосила Светова.
Ще один цікавий факт – Афанасьєв після того, як відмовився від своїх свідчень, заявив, що боїться за своє життя. Його адвокат Олександр Попков розповів, що його підзахисний "обдумано зробив свою заяву у суді, що ніяких терористичних груп не існувало". "Це все фантазії слідства, які він підписував, не дивлячись. Його били, катували, погрожували, знущалися", — сказав адвокат.
Зараз на нього не тиснули, але після відмови від свідчень у суді сказали, що "поїдеш далеко"... Він просив передати, що дуже шкодує і вибачається перед Сенцовим і Кольченком за те, що був змушений дати такі свідчення проти них,
— додав Попков.
За його словами, Афанасьєва "сильно зламало те, що Чирній на очних ставках оговорив і його, і Сенцова".
Критика процесу
Чимало активістів та громадських організацій, які спостерігають за процесом, дотримуються думки, що за нормальних обставин звинуватити українського режисера нема в чому. Але ситуація далека від нормальної. Відтак лишається лише визнати Сенцова політичним в’язнем та чекати вироку. Сподіватися на те, що його виправдають, сенсу майже нема.
Тим не менш, в українському представництві Amnesty International заявляють, що звинувачення у тероризмі проти Сенцова і Кольченка є надмірними і повинні бути зняті.
Як заявив прес-секретар українського представництва організації Богдан Овчарук, "звинувачення проти них засноване на твердженнях про вчинення двох підпалів" та "залежать від показань двох ключових свідків, які відмовилися свідчити проти підсудних 30 і 31 липня".
Двом підсудним повинні пред'явити або належні звинувачення, або відпустити їх. Всі твердження про катування та інші види жорстокого поводження, отримані від підсудних, їх адвокатів і свідків у цій справі, повинні бути негайно, ефективно і неупереджено розслідувані. Фізична і психічна безпеку обох обвинувачених та двох свідків мають бути забезпечені, — заявив Овчарук.
Правозахисна організація "Меморіал" (яку в Росії визнали іноземним агентом) також визнала Сенцова та Кольченка політв'язнями. "Ряд факторів дає зрозуміти, що справа має очевидний політичний підтекст. Одним з них є постійна недоречна згадка "Правого сектора". У слідства немає ніяких реальних даних, які свідчать про те, що Сенцов або Кольченко мають якесь відношення до цієї забороненої в Росії організації", — йдеться в заяві організації.
Також у "Меморіалі" додали, що безпрецедентним є і "примус обвинувачених до зміни громадянства з українського на російське, незважаючи на те, що вони вважають себе громадянами України і єдиними документами, які засвідчують їх особу, є українські паспорти".