Перший тайм вийшов дивовижно складним для перегляду. Комнди, немов прилипли до центру поля, прововтузившись там чи не весь відрізок гри. Моментів було створено обмаль, а зумів відзначитись той, від кого цього найбільше чекали - Євген Селезньов. На цей час найкращий бомбардир чемпіонату на дальній штанзі очкував навісу з кутового Назаренка і снаряд насправді дістався йому, тож Євген без роздумів переправив смугастого у ворота, оформивши сьомий гол у чемпіонаті. Команди так і дограли тайм, діючи зі швидкістю серпневих мух, равликів або ж найповільніших черепах - потрібний епітет добирайте самі. Одним словом, були схожими на кого завгодно, тільки не на виконавців Прем'єр-ліги. Навіть завжди моторний Коноплянка був блідою тінню себе звичного.
Другий тайм кардинально відрізнявся від першого. Таке враження, що зовсім інші команди вийшли на поле. Особливо змінився малюнок гри після того, як Іващенко зрівняв рахунок. Діло було так: Костишин легко пробив по воротах "Дніпра", а Іващенко встиг м'яч підправити у сітку - 1:1. Обидві команди одразу активізувались. Змінив своє відношення до гри і Коноплянка, який кілька разів небезпечно пристрілювався, а в одному з випадків Боровика врятувала поперечка. До фінального свистка "Кривбасу" вдалось відстояти нічийний результат, який став повною несподіванкою, мабуть, для багатьох українських вболівальників.