Розрізняють навіть по звуку: як бійці "Хартії" вчаться протидіяти російським дронам

Кореспондентка з Харкова Анна Черненко розповіла 24 Каналу, як бійці "Хартії" тренуються збивати російські дрони. Військові вчаться влучати у рухомі цілі та вже навіть можуть розрізняти деякі безпілотники за звуком.

Як бійці "Хартії" вчаться збивати російські дрони

За словами Анни Черненко, сьогодні навички протидії безпілотникам потрібні практично всім військовим. Незалежно від того, яку саме роботу виконує боєць на фронті, він має бути готовим захистити себе та свою позицію.

Особливо актуальними такі тренування є для операторів безпілотних систем. Їм потрібно зайти на позицію, здійснити запуск, провести там якомога менше часу, а потім залишити небезпечне місце. Водночас кожен рух військових можуть помітити російські розвідники, після чого по них здатні спрямувати FPV-дрони.

Хлопці знають, як діяти, коли до тебе щось летить. Уже навіть навчилися розрізняти по звуку, що наближається і як діяти,
– розповіла Черненко.

Вона зауважила, що досвід протидії дронам важливий не лише для військових. Російські FPV-дрони становлять небезпеку і для цивільних у прифронтових містах та селах, тому бійці "Хартії" також поділилися порадами щодо поведінки під час атаки.

Кореспондентка з Харкова про дронові загрози: відео

Як цивільним діяти під час атаки FPV-дронів

Боєць "Хартії" наголосив, що насамперед цивільним потрібно вчасно реагувати на повідомлення про загрозу ударних безпілотників і не залишатися на відкритій місцевості.

За його словами, однією з пріоритетних цілей для російських операторів є автомобілі. Тому під час небезпеки не варто намагатися сховатися в машині чи обігнати безпілотник. Натомість необхідно якнайшвидше знайти укриття поблизу.

Можна побачити в інтернеті купу відео, де люди з автівки розбігаються, і противник відпрацьовує по автівках. Найкраще, якщо лунає тривога, – якомога швидше зупинитися, піти краще десь попити кави біля якогось будинку, за яким можна буде сховатися,
– пояснив військовий.

Якщо людина опинилася на відкритій ділянці, боєць радить якнайшвидше залишити небезпечне місце. Водночас рухатися прямо не варто – потрібно змінювати траєкторію та робити зигзагоподібні рухи.

Все тому, що дрон на оптоволокні не може так само різко змінювати напрямок, як людина. Тому зміна траєкторії може ускладнити оператору наведення безпілотника на ціль.

Також військовий категорично застеріг цивільних від наближення до дронів, які впали або припинили рух. Навіть якщо оптоволокно обірвалося чи безпілотник сів, він може залишатися небезпечним.

На таких дронах можуть бути встановлені датчики руху або магнітні датчики. Вони здатні спрацювати при наближенні людини чи автомобіля, тому торкатися безпілотника або намагатися самостійно його прибрати категорично не можна.

Як у прифронтових районах використовують детектори дронів 

Анна Черненко також розповіла, що в Харкові та області дедалі частіше використовують детектори дронів. Вона бачила такі пристрої у військових, волонтерів, працівників екстрених служб і ДСНС.

Детектори також використовують у районах, де після російських атак ліквідовують наслідки ударів. У разі появи нової загрози люди можуть швидко залишити небезпечне місце.

І, звісно, наші хлібороби – в них у кабінах комбайнів це (детектори – 24 Канал) зараз теж у багатьох уже є,
– розповіла Анна Черненко.

Однак вона наголосила, що такі детектори не є універсальним захистом. Вони, на жаль, не здатні виявляти дрони на оптоволокні, тому навіть за наявності такого пристрою людям необхідно дотримуватися правил безпеки та реагувати на повітряні загрози.