Повномасштабна війна стала не лише війною артилерії чи бронетехніки. Вона перетворилася на змагання інженерних рішень, програмного забезпечення, штучного інтелекту та швидкості адаптацій. Сьогодні перемогу дедалі частіше визначає не той, хто має більше техніки, а той, хто швидше навчається, тестує нові рішення та впроваджує їх на полі бою.
Саме за таким принципом працює батарея перехоплювачів безпілотних літальних апаратів зенітного ракетного дивізіону 116 окремої механізованої бригади. Її командир Володимир "Балу" Камінський прийшов до війська добровольцем у 2022 році без військової освіти та досвіду строкової служби. Сьогодні він керує кількома екіпажами, відповідає за бойову роботу, комплектування підрозділу, розвиток нових технологій і пошук сучасних рішень для боротьби з російськими безпілотниками.
У розмові з 24 Каналом він розповів, як із власної ініціативи почав експериментувати з перехоплювачами, чому майбутнє за штучним інтелектом і які якості сьогодні визначають ефективного оператора БпЛА.
З чого все почалося?
Для Володимира війна почалася о 5:30 ранку 24 лютого 2022 року – з перших прольотів російських ракет і вибухів неподалік. Уже в ті хвилини він зрозумів: часу чекати немає. Щоб захистити свою країну, потрібно діяти негайно.
Добровольцем пішов тому, що вважаю: чоловік у сім'ї апріорі є захисником. Так, я не мав військової освіти, не проходив строкову службу, але знав, що я далеко не один такий,
– говорить військовий.
До повномасштабного вторгнення він займався підприємництвом. За словами командира, саме цей досвід став для нього цінною підготовкою до служби. "Балу" зазначає, що підприємці звикли працювати в умовах постійного стресу, самостійно контролювати всі процеси та щодня взаємодіяти з людьми, і саме ці навички виявилися надзвичайно корисними у війську.
Підрозділ народився з одного запитання
Історія батареї почалася не з наказу, а з ідеї. Ще починаючи службу зенітником, Володимир поставив собі просте запитання: чому безпілотники не можуть знищувати інші безпілотники? Саме тоді він разом із побратимами придбав перший, доволі примітивний дрон і почав експериментувати з його можливостями.
Розвиток підрозділу, за словами військовослужбовця, відбувався поступово. Під час перших випробувань команда аналізувала результати, виявляла недоліки та крок за кроком вдосконалювала конструкцію, тестуючи різні технічні рішення. Згодом бійці пройшли спеціалізовану підготовку, адже, як наголошує "Балу", одного ентузіазму недостатньо – потрібні глибокі знання та професійні навички. Саме системна робота, постійне навчання й практичний досвід стали основою формування підрозділу в тому вигляді, у якому він працює сьогодні.
Роблячи маленькі, але впевнені кроки – вибудували підрозділ, який маємо сьогодні,
– говорить командир.
Робота військових у 116 ОМБр / Фото надане 24 Каналу
Як штучний інтелект змінює правила бою?
"Балу" розповідає, що його підрозділ постійно відстежує нові технологічні розробки й адаптує свою роботу до змін на полі бою. За його словами, розвиток безпілотних технологій відбувається настільки швидко, що рішення, які ще кілька місяців тому вважалися ефективними, сьогодні можуть втрачати свою актуальність. Саме тому військові постійно тестують нові підходи та оцінюють їхню результативність у реальних бойових умовах.
На думку командира, нині одними з найефективніших засобів є швидкісні "крила", оснащені системами штучного інтелекту та самонаведення. Водночас він наголошує, що універсальних рішень не існує. Технологія, яка демонструє високу ефективність на одній ділянці фронту, може виявитися менш результативною на іншій. Причина – різна повітряна обстановка, інтенсивність роботи засобів радіоелектронної боротьби та тактика противника, що відрізняється залежно від напрямку. Саме тому підрозділи змушені постійно адаптувати технічні рішення й тактику до конкретних бойових умов.
Водночас Росія також активно розвиває та застосовує дрони-перехоплювачі. Через це боротьба у повітрі дедалі більше перетворюється на протистояння безпілотних систем, де вирішальне значення має не лише якість окремого дрона, а й ефективна взаємодія різних екіпажів і засобів.
У таких умовах, пояснює командир, особливого значення набуває координація між розвідувальними безпілотниками та екіпажами перехоплювачів. Формат цієї взаємодії залежить від конкретної бойової обстановки, однак одним із ключових завдань підрозділу є прикриття українських розвідувальних БпЛА від ворожих перехоплювачів. Це дозволяє зберегти розвідувальні спроможності підрозділів і забезпечити виконання бойових завдань.
У противника також є власні перехоплювачі. Тому інколи наша задача – прикривати наші розвідувальні борти, щоб вони могли виконати свою місію,
– пояснює військовий.
Бійці 116 ОМБр допомагають протидіяти російським дронам на фронті / Фото надане 24 Каналу
Як працюють оператори дронів-перехоплювачів?
Військовий розповідає, що робота екіпажів дронів-перехоплювачів суттєво відрізняється від застосування звичайних FPV-дронів, які переважно використовують для ураження наземних цілей. Якщо оператор FPV працює у двовимірній площині, то під час повітряного перехоплення потрібно враховувати ще один вимір – висоту. Окрім цього, необхідно постійно контролювати швидкість і траєкторію польоту як власного безпілотника, так і повітряної цілі.
За словами командира підрозділу Володимира "Балу", саме це робить перехоплення значно складнішим. Ворожий безпілотник може будь-якої миті змінити висоту, швидкість або напрямок руху, тому оператор повинен миттєво реагувати на зміну обстановки та коригувати свої дії. Саме швидкість ухвалення рішень і точність керування часто визначають успіх перехоплення.
Нам потрібно часто працювати ще й інтуїтивно,
– зазначає він.
Водночас, переконаний "Балу", сучасні виклики роблять штучний інтелект одним із найперспективніших напрямів розвитку безпілотних технологій. На його думку, найближчими роками ШІ стане одним із ключових чинників еволюції безпілотної війни.
Частину функцій перехоплювачів уже поступово бере на себе штучний інтелект. Ці технології вже впроваджуються, і надалі їх буде ще більше,
– прогнозує він.
Успішна робота перехоплювачів залежить, зокрема, від швидкості прийняття рішень / Фото надане 24 Каналу
Які навички потрібні бійцям та як підрозділ працює із СЗЧ?
Попри високотехнологічний характер підрозділу, головним ресурсом залишаються люди. Під час відбору нових бійців командир звертає увагу не лише на технічні навички.
Найважливіше – психологічна стійкість, дисципліна та готовність постійно навчатися,
– каже "Балу".
Такий самий принцип командир застосовує і до військовослужбовців, які повертаються після самовільного залишення частини (СЗЧ). За його словами, повернути мотивацію допомагають не осуд чи покарання, а підтримка та можливість знайти своє місце в підрозділі.
"Балу" наголошує, що ніхто не засуджує тих, хто повернувся, адже всі розуміють, у яких умовах доводиться воювати. Натомість він намагається визначити, у чому людина буде найефективнішою: хтось стає оператором БпЛА, хтось – водієм або обирає іншу спеціальність відповідно до своїх здібностей і досвіду.
Я намагаюсь дати людині те заняття, де вона себе розкриє найефективніше,
– наголошує командир.
На його переконання, саме такий підхід формує найцінніше для бойового підрозділу – взаємну довіру. Вона стає вирішальною під час найнебезпечніших бойових завдань, коли екіпаж одночасно виконує перехоплення повітряних цілей, а російська авіація завдає ударів керованими авіабомбами.
У такі моменти вирішальне значення мають не лише сучасні технології чи професійна підготовка, а й упевненість у побратимах. За словами "Балу", коли кожен знає свою роль і довіряє іншим, підрозділ працює як єдиний механізм, де успіх операції залежить від злагодженості дій, швидкості реакції та взаємної підтримки.
Робота підрозділу залежить від якісної взаємодії в команді / Фото надане 24 Каналу
"Створити сучасний технологічний підрозділ"
Попри постійні бойові завдання, командир уже сьогодні думає про майбутнє підрозділу та його розвиток. Він переконаний, що війна безпілотників стрімко змінюється, а тому підрозділи мають безперервно вдосконалюватися, освоювати нові технології та нарощувати свої можливості. Головною метою Володимира "Балу" залишається масштабування батареї та підвищення її ефективності.
Моя ціль – створити батарею перехоплювачів як сучасний, мобільний і технологічний підрозділ, який здатний швидко нарощувати свої спроможності, ефективно протидіяти повітряним загрозам і виконувати поставлені завдання з максимальною результативністю,
– підсумовує командир.