Зокрема, це залежить від того, хто саме збирав такі літальні апарати та в яких умовах. Про це командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, роти ударних БпЛА CODE 9.2 у складі 92-ї бригади розповів в інтерв'ю 24 Каналу.
До теми Чи переважають росіяни у дронах і чи вистачає українцям наявних БпЛА: думка Баніка
Що сказав Банік про дрони від волонтерів
Мстислав Банік зазначив, що більшість дронів, які є в нашій армії, надходять у підрозділи в межах проєкту "Армія дронів".
Щодо волонтерських дронів військовий наголосив, що все залежить від того, що мають на увазі під волонтерами.
Якщо це такі великі системні команди як у Стерненка чи Притули, то там хороші розробки й хороші дрони. Якщо ми маємо на увазі дрони, зібрані вдома, – це суперечливий напрямок. Безумовно, добре, що волонтери знаходять можливості забезпечувати військо, але велика кількість дронів, яку люди збирають самостійно, є саме цивільними бортами,
– пояснив командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Він навів приклад FPV-дронів. Як зазначив Банік, частину бортів, які можна отримати від волонтерів, потрібно ще перевірити та вкласти гроші, переробляючи їх.
"Навіть якщо компоненти FPV відповідають вимогам 2024 року, а не 2022, то все одно є питання з платами ініціації. Це електроніка, яка відповідає за підрив боєприпасу. До неї є дуже багато вимог – як щодо спрацювання, так і щодо безпеки заряджального інженера, адже дрон не повинен вибухнути в руках бійця. На жаль, знаю випадки, коли люди втрачали кінцівки через це", – зазначив військовий.
Мстислав Банік резюмував, що саме тому підрозділи, які вимушені переробляти такі дрони, мають закупляти та встановлювати плати, аби бути впевненими, що люди залишаться цілими.