Гравець без стабільного середнього і дальнього кидка, з аж ніяк не вражаючою комплектацією, зі слабким стрибком та без належної швидкості. Такі речі говорили про Джона перед драфтом 84-го року. Як наслідок, “Юта Джаз” обрала його лише під 16 номером лотереї талантів. Сьогодні вулиця навпроти арени “джазменів” носить його ім’я.
Насправді думка фахівців про те, як Стоктону даються згадані елементи гри, не змінилася до завершення його феноменальної кар’єри. Та й не могла змінитися. Адже його фізичні дані дійсно з першого погляду просто не годяться для “найкращої гри із м’ячем”. Однак саме цей факт і дозволив Джонові стати легендою. Кілька сезонів знадобилося критикам і фанам, аби зрозуміти - він гравець голови і серця, а не ніг і швидких рук.
Джон Стоктон дуже релігійна людина. За час його виступів, “Юта” ніколи не проводила тренувань у неділю. Усі знали, що цей час Джон проводить у церкві зі своєю родиною. В нього 6 дітей і перше, що кожному із них прививав Стоктон - це любов до праці. Кожне із чад баскетболіста розуміє, що благополуччя, в якому вони живуть, далося їхньому батькові ціною поту і крові.
Було багато гравців, які завоювали головний трофей, не прикладаючи до цього багато зусиль. Ми ж працювали, як прокляті, аби досягти цієї мети, але нам це не вдалося. Після усіх цих років я не можу сказати, що все це було дарма. Життя нам віддячило за те, з яким настроєм та бажанням ми виходили і працювали, щоб достукатися до своєї мрії.
Пік кар’єри Стоктона припав на середину 90-х, коли вони з одвічним партнером Карлом Мелоуном розривали “всіх і вся” у Західній конференції НБА. На заваді до титулу легендарному дуетові став можливо найкращий дует в історії баскетболу - Джордан/Піппен.
Двічі “Юта” на чолі із найкращим розігруючим Ліги Стоктоном і одним з найрезультативніших її гравців Мелоуном виходила до фіналу. І двічі з однаковим рахунком серії (2:4), поступалася “Чикаго”.
Джон Стоктон двічі чемпіон Олімпіади. У 92-му він був членом тієї легендарної “дрім тім” - першої олімпійської команди США, складеної з гравців НБА. Тоді американці, забавляючись, виносили з паркету суперника за суперником, а через 4 роки повторили цей успіх вже вдома, в Атланті.
Здавалося, і такими досягненнями найкращий асистент в історії NBA може пишатися. Та клятого персня все ж так бракує на пальці людини, яка за кар’єру віддала 15 806 результативних передач, та здійснила понад 3000 перехоплень. Стоктону належать усі рекорди, пов’язані із передачами, а нарізки з його геніальними рішеннями досі не втомлюються повторювати американські телеканали.
Чемпіон без чемпіонства, Джон попри те став членом Зали слави NBA, і ніхто не посміє сказати, що він цього не заслуговує. Між тими, хто все ж вигравав титул, не надто на це заслуговуючи, є суттєва різниця. Їхні імена не пам’ятають. Його ж іменем названа вулиця навпроти EnergySolutions Arena.