Кабінет міністрів України підготував алгоритм отримання сільськогосподарським товаровиробником коштів резервного фонду бюджету відповідно до порядку використання коштів, затвердженого постановою КМУ №415 від 29.03.2002. Про це ідеться у тексті запропонованих до постанови змін, який є у розпорядженні AgroPolit.com.

Зверніть увагу! Земельний податок 2020: як нараховується та сплачується – прості пояснення ДПС

Текст змін до урядової постанови №415

Коли настає надзвичайна ситуація регіонального характеру для часткової компенсації збитків можуть виділятися кошти з Державного резервного фонду.

1. Сільгосптоваровиробник

У разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, або призвела до їх загибелі, а сільгосптоваровиробник претендує на отримання компенсації з резервного фонду державного бюджету йому потрібно надати до райдержадміністрації:

  • обґрунтування необхідності та обсягів додаткових коштів (довідку про збитки, які виникли внаслідок стихії, довідки з Держстату по с/г підприємству щодо посіву, середній ціні реалізації в попередньому році та валові збори і урожайність за останні 5 років по пошкоджених с/г культурах, довідку від гідрометеорологічного центру про надзвичайну ситуацію);
  • акт обстеження посівів. Оскільки порядку документування факту загибелі посівів у жодному нормативно-правовому акті не визначено, то він складається у довільній формі, при цьому зазначається назва підприємства, загальна площа посіву чи посадки с-г культури, фаза розвитку, площа загибелі (пошкодження, %) культури та в наслідок якої надзвичайної ситуації. Акт скріпляється підписами членів комісії, до складу якої можуть входити як працівники сільгосппідприємства (керівник, агроном, (головний) бухгалтер, бригадир), так і представники інших організацій, зокрема страхової компанії (якщо посіви були застраховані), органів місцевої влади, на території якої знаходяться відповідні посіви, та залученими за згодою представниками державних установ;
  • документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування – пояснення заявника про причини непроведення страхування);
  • перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру, та інших заходів.

2. Райдержадміністрація

Відповідно до Порядку райдержадміністрація на підставі результатів засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, та матеріалів сільгосптоваровиробників узагальнює розміри завданих збитків і готує звернення в облдержадміністрацію, до якого додаються усі підтверджуючі матеріали сільгосптоваровиробників.

3. Облдержадміністрація

На підставі отриманих матеріалів облдержадміністрація готує та надсилає до Кабінету Міністрів України:

  • звернення, у якому наводиться короткий опис надзвичайної ситуації, в якому відображено причини її виникнення та наслідки; зазначено перелік населених пунктів і часовий інтервал дії надзвичайної ситуації; розмір фінансування (місцеві бюджети, державні цільові програми, субвенції) заходів, направлених на запобігання виникненню надзвичайної ситуації, а також обсяг асигнувань, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, на території яких вона виникла, і додатково – за рахунок резервних фондів місцевих бюджетів та матеріальних резервів.

Крім того, у зверненні зазначається:

1) напрям використання коштів резервного фонду бюджету;

2) головний розпорядник бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету (у разі необхідності);

3) обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету, в тому числі на умовах повернення;

4) підстави для здійснення заходів за рахунок бюджету;

5) інформація про можливість (неможливість) фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел та наслідки у разі, коли кошти з резервного фонду не будуть виділені;

6) протокол засідання регіональної комісії з питань техногенно- екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі – протокол) щодо попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем. У протоколі зазначаються узагальнена інформація про надзвичайну ситуацію, час її виникнення, зона дії та наслідки, рівень за класифікаційними ознаками; прийняті рішення щодо її ліквідації, залучені сили і засоби для проведення невідкладних заходів, а також обсяг матеріальних ресурсів і коштів, виділених з резервних фондів місцевих бюджетів та інших джерел. До протоколу додаються усі матеріали, які надійшли від райдержадміністрацій;

7) розрахунок збитків, завданих внаслідок надзвичайної ситуації складається відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року No 175 (із наданням інформації щодо форми власності сільгосптоваровиробників, які зазнали втрат);

8) довідка про гідрометеорологічні умови, яка видана Українським гідрометеорологічним центром, або обласним центром з гідрометеорології, у разі виникнення надзвичайної ситуації природного характеру;

9) перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру, та інших заходів.

4. Кабінет Міністрів України

КМУ дає доручення Мінекономіки розглянути звернення та підготувати пропозиції для прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету, а також у разі потреби дає доручення ДСНС, щодо підготовки експертного висновку стосовно даного звернення.

Мінфін розглядає звернення та подані до нього матеріали, готує пропозиції щодо підстав та можливого обсягу виділення коштів з резервного фонду бюджету і надсилає їх до Мінекономіки.

Згідно Порядку, Мінекономіки робить узагальнений висновок і готує проект розпорядження КМУ щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 11 Порядку кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб’єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Однією із умов виділення коштів є відсутність заборгованості регіону перед резервним фондом бюджету.

Чому аграрії зазнають збитків?

На думку експертів, через несприятливі погодні умови на початку весни українські аграрії можуть недобрати у 2020 році до 25% врожаю.

- Поточний сезон є нетиповим – особливо для озимих культур, оскільки метеорологічної зими цьогоріч практично не було, – каже кандидат сільськогосподарських наук, директор Інституту сільського господарства Степу НААН України Ігор Семеняк. – Дуже сильно постраждали ріпаки, що були недорозвинені в осінній період або перерощі, певною мірою постраждали ячмінь і озимі. Посіяному дуже рано ярому ячменю завдано певної шкоди, але не смертельної, хоч посіви і пригнічені. Окремі сорти озимої пшениці не вітчизняної селекції не виховані в наших умовах – теж зараз не в найкращому стані. Проте більшість сортів, а це відсотків на 90 сорти вітчизняної селекції, витримали ці несприятливі умови. Але ми прогнозуємо, що заморозки навесні призвели до пізнього відновлення вегетації, рослини зменшили інтенсивність росту і розвитку, відповідно недобір врожаю може сягати 15-25%.

- На початку лютого я говорив, що гарантую: ми зберемо пшениці від 10% менше, – додає голова Спілки українського селянства Іван Томич. – Зараз я кажу: пшениці ми зберемо мінімум на 25% менше. Бо ситуація з пшеницею та ріпаком дуже проблематична. У південних областях вона загрозлива. Все залежатиме від дощів у травні. На півдні України погода серйозно вплине і на озимий клин…

До теми: Посуха і дощі в Україні: як погода вплине на урожай-2020