Про це сьогодні заявив екс-заступник глави НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.
На думку Савченка, НБУ застосовує "формальний" підхід до вибору банків для ліквідації.
Третину з ліквідованих банків було закрито через формальні причини, це були життєздатні банки, які можна було б врятувати. У результаті завдано збитків державному бюджету на суму близько 100 млрд грн, які пішли на виплати вкладникам. Це, у свою чергу, зумовило й інфляцію, і девальвацію,
– заявив він.
Зі слів Савченка, державі необхідно було переоформити банк на себе і внести 0,5 млрд гривень для підтримки його ліквідності.
У масштабах країни банк не великий, але для Києва він був системним. Банк можна було врятувати за 0,5 млрд грн, і через рік продати за 1 млрд грн, – вважає експерт.
Тимчасову адміністрацію було введено в банк "Хрещатик" 5 квітня 2016 року. На думку експертів, заплановану докапіталізацію банку було зірвано в результаті дій НБУ – клієнтам банку дали зрозуміти, що фінустанову так чи інакше визнають неплатоспроможним.
В.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що взята на озброєння модель ведення бізнесу в "Хрещатику" була збитковою. У парламентському комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності дотримуються іншої версії: роль керівництва Нацбанку в доведенні банку "Хрещатика" до банкрутства стане предметом обговорення на наступному засіданні комітету.
"Ситуацію з банком "Хрещатик" ми маємо обговорити на наступному комітеті. А взагалі, у вересні минулого року Гонтарева заявила, що "банкопад" закінчений, що тепер банки перестануть знищуватися. І те, що сьогодні знищуються банки, говорить про те, що в ручному режимі НБУ продовжує керувати банками", – пояснив голова Комітету Сергій Рибалка.