3 
Вплив блокування морського експорту на аграріїв
Ситуація з блокуванням Росією морського експорту є загрозливою для всього агросектору України, проте найбільше від неї страждають малі фермери. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт із питань аграрної політики Денис Марчук.
Український агроекспорт залежить від морського коридору, оскільки така логістика є найбільш ефективною та економічно вигідною. За перше півріччя 2026 року близько 90% усієї агропродукції вивезено з країни через порти на Одещині.
Нині ж їхня інфраструктура та цивільні судна потерпають від частих атак Росії. Це призводить до фактичного паралічу морського експорту в розпал жнив, коли аграрії найбільше потребують валютної виручки та звільнення місць на складах для нового врожаю.
Денис Марчук
Експерт із питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Для малих фермерів це взагалі катастрофічна ситуація. У них ні зберігальних систем, ні грошей немає. Вони змушені за безцінь віддавати свою продукцію.
Малий агробізнес потребує грошей, аби сплачувати за кредитами й готуватися до осінньої посівної. Тому змушений віддавати зерно навіть подекуди собі в збиток, аби звільнити площі.
Що відомо про атаки Росії на морські порти Одещини та цивільні судна
За даними Адміністрації морських портів України, тільки за перші два тижні липня порти зазнали 23 обстрілів, а цивільні судна – 17 ударів. Загинули 11 людей, ще семеро зазнали поранень. У другій половині місяця терор продовжився.
19 липня через удар на завантаженому кукурудзою торговельному судну під прапором Гвінеї-Бісау загинули 9 членів екіпажу та український лоцман. Суховантаж отримав значні пошкодження й 26 липня затонув приблизно за 5 морських миль від узбережжя Одеси.
Під час виходу з порту Одещини двох атак зазнало цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи. Внаслідок влучань на судні виникла пожежа. За попередніми даними, сімох членів екіпажу та українського лоцмана вдалося врятувати, а двоє моряків зникли безвісти.
За даними АМПУ, 27 липня завдала ударів по заблокованих з 2022 року цивільних суднах у портах Миколаївщини, а 28 липня Росія тричі атакувала цивільне судно під прапором Ліберії, яке стояло на якорі на підходах до Одеського порту. На момент удару корабель був без вантажу та екіпажу.
Що буде, якщо аграрії залишаться без морського експорту та підтримки держави
За оцінкою Дениса Марчука, в умовах блокади портів запас стійкості України становить два – три місяці. Якщо надалі ситуація залишиться невирішеною, агросектор опиниться у становищі 2022 року. Для бізнесу це означатиме відсутність обігових коштів і переповнені склади, а для світу – погіршення продовольчої безпеки, оскільки країни вчасно не отримають української продукції.
Експерти Всеукраїнської аграрної ради попереджають, що на агросектор насувається криза збитковості виробництва, яка може негативно вплинути на всю економіку України. Існує ризик хвилі банкрутств підприємств і розриву виробничого циклу.
За оцінками ВАР, у 2026 – 2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур сягне близько 81,4 мільйона тонн. З урахуванням перехідних залишків загальний ресурс продукції для споживання та експорту становитиме близько 85 мільйонів тонн.
Україні ж потрібно буде експортувати близько 67 мільйонів тонн агропродукції. Якщо порти не відновлять роботу, існує ризик скорочення щомісячних можливостей вивезення зерна до 1,7 мільйона тонн на місяць.
Тривала блокада морських портів загрожує утворенням величезного товарного надлишку: від 27,4 до 32,4 мільйона тонн агропродукції буде тиснути на ринок протягом усього маркетингового року,
– застерігають у ВАР.
За даними асоціації, в Україні фіксують стрімке падіння закупівельних цін на культури, які в деяких випадках знизилися до 7 тисяч гривень за тонну. Це нижче за повну собівартість виробництва.
Аби запобігти кризі, аграрії закликали уряд вдатися до низки заходів, які могли б підтримати агросектор:
- пільгового кредитування для поповнення обігового капіталу під осінню посівну;
- реструктуризації чинних агрокредитів;
- державні гарантії за кредитами та перегляд окремих умов програми "5 – 7 – 9%".
Серед пропозицій ВАР також проведення аудиту пошкоджень портової інфраструктури Великої Одеси та дунайських портів, визначення пріоритетних об'єктів для відновлення й фінансування ремонту та модернізації перевалкових потужностей.
Які альтернативи морському шляху експорту
Окрім морського коридору, Україна може скористатися іншими способами експорту агропродукції. До них належать: річкові перевезення через порти Дунаю, автомобільні та залізничні сполучення, поромні переправи. Однак вони є дорожчими й не здатні повністю компенсувати втрату морського експорту, оскільки їхні потужності істотно нижчі.
Попри те, що Росія тисне на морський коридор, експортери не поспішають відмовлятися від нього. Частина трейдерів почала переорієнтовувати постачання пшениці та інших вантажів на порти Дунаю. Однак інша частина експортерів вирішила почекати, сподіваючись на стабілізацію роботи морських портів.