Що відбувається у Росії на тлі атак по НПЗ
Українська кампанія вивела з ладу понад 30% фактичних і 45% номінальних потужностей російської нафтопереробки, про що пише FT.
Події спричинили найглибшу паливну кризу в Росії з часу розпаду Радянського Союзу.
Наприкінці квітня по Туапсинському НПЗ було завдано двох ударів. За оцінками Financial Times, удари знищили понад десяток великих та середніх резервуарів загальною місткістю приблизно 80 тисяч кубометрів.
За словами старшого наукового співробітника Carnegie Russia Eurasia Center Сергія Вакуленка, такі установки перетворюють важкі й менш цінні нафтові фракції на легші продукти – дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин. Якщо решта підприємства залишиться неушкодженою, завод зможе працювати й без цієї установки, однак якість продукції суттєво погіршиться.
До обладнання, яке також складно замінити, належать установки, що видаляють із сирої нафти сіль та воду перед початком переробки. Нещодавно одна з таких установок була уражена в Омську – на одному з найбільших нафтопереробних заводів світу.
За словами аналітика з енергетичної політики фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) Айзека Леві, ці установки критично важливі, адже розташовані на самому початку процесу переробки. Якщо вони пошкоджені, НПЗ може втратити значну частину можливостей із переробки сирої нафти, навіть якщо інше обладнання залишиться цілим.
Російська брокерська компанія Фінам оцінює, що ремонт таких установок зазвичай триває до кількох місяців.
Старший менеджер з моделювання аналітичної компанії Kpler Суміт Рітолія зазначив, що пошкодження подібних установок зазвичай призводить до значно довших простоїв, ніж удари по резервуарах для зберігання нафти.
За словами дослідника римського університету Sapienza Фабіо Сабатіні, навіть після відновлення роботи НПЗ виробнича активність повертається до нормального рівня дуже повільно. Його команда вимірювала нічне світіння в районах 29 великих російських НПЗ у період із червня 2022 року до травня 2026 року. Після першого удару інтенсивність світіння в радіусі 1 кілометра від підприємства зменшувалася на 30%, а в радіусі 5 кілометрів – до 18%.
НПЗ у Кстові (Нижньогородська область) був атакований безпілотниками 18 і 20 травня. Відтоді він залишається поза роботою, про що свідчать теплові інфрачервоні супутникові знімки німецької компанії Constellr. На останньому доступному знімку, зробленому 18 липня, ректифікаційна установка підприємства все ще не мала теплової сигнатури
Так українська кампанія допомогла спровокувати серйозну паливну кризу в Росії. Майже в усіх регіонах країни були запроваджені обмеження на продаж пального, а на автозаправках утворилися довгі черги.
Нагадаємо, що дефіцит пального у Росії не завершується. Зокрема, через проблеми з пальним страждає аграрний сектор. Наразі вже бракує й дилезю.
Водночас заборона на експорт дизелю може діяти у країні й надалі. Обмеження можуть застосувати до кінця серпня.