Та чи все так однозначно з цією ініціативою – читайте в ексклюзивному матеріалі 24 каналу.

Зверніть увагу Футбольним фанам приготуватися: як впливати на рішення улюблених клубів

Суть пропонованої реформи

16 серпня заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма в інтерв'ю Forbes Україна розповів, що в ОП обговорюється проведення в Україні радикальної податкової реформи, яка передбачатиме зменшення ставок. Йдеться про зниження ставок податку на доходи фізосіб, на прибуток підприємств та податку на додану вартість – до 10%. Концепція отримала назву "10–10–10".
Варто нагадати, що нині розмір ставок згаданих податків значно вищий:
  • податок на прибуток підприємств – 18%;
  • податок на доходи фізосіб (ПДФО) – 18%;
  • ПДВ – 20%.
Концепція передбачає також повне скасування єдиного соціального внеску (зараз ЄСВ складає 22% фонду оплати праці найманих працівників і щонайменше 22% від мінімальної зарплати ФОПів), а також підвищення ставки військового збору вдвічі з 1,5% до 3%.
На тлі зменшення ставок податків пропонується скасувати всі податкові пільги, посилити відповідальність за порушення податкового законодавства і надати Державній податковій службі доступ до інформації про банківські рахунки платників податків, отже скасувати банківську таємницю.

Владний безлад

З моменту першої згадки паном Шурмою ініціативи податкової реформи пройшло не так багато часу. А списів навколо ініціативи вже зламано немало. Долучились і експерти, і учасники ринки. Але почалось все, можна сказати, з міністра фінансів. В своєму інтерв’ю для Forbes Україна, опублікованому за день до публікації інтерв'ю з Ростиславом Шурмою, Сергій Марченко "спрацював на упередження", заявивши, що є противником податкової лібералізації під час війни.

Я проти цього у військовий час – ні до чого, окрім втрати доходів бюджетів усіх рівнів, це не призводить. З іншого боку, я не підтримую і підвищення податків, оскільки бізнес дуже сильно постраждав та може не витримати додаткового навантаження,
– заявив міністр фінансів.

Якщо вірити засобам масової інформації, то розкритикував ідею зниження податкових ставок і очільник фінансово–податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Щоправда, 24 каналу він відмовився прокоментувати ініціативу родом з Офісу Президента. Але до певних висновків підштовхує той факт, що пан Гетманцев, за інформацією його пресслужби, не прокоментував цю тему жодному ЗМІ. Зазвичай, коли мова йде про узгоджені законодавчі ініціативи від влади, її представники в публічному просторі діють з точністю до навпаки.
Масла у вогонь підлив член профільного комітету Верховної Ради, народний депутат Ярослав Железняк, який, за його словами, "провів маленьке власне рослідування, чи ідея про податки "10–10–10+3" це лише піар, чи справді за нею стоять якісь наміри влади".

Дуже просто перевіряється, чи хоче хтось (той самий ОП) впровадити ці зміни у 2023–му році. Ці плани мають бути хоч якось відображені у трьох документах: 1. Бюджеті на 2023 рік. 2. Змінах до Бюджетного кодексу (які подають разом з Бюджетом). 3. Податкових змінах, які планують також подавати під Бюджет. Враховуючи, що проект кошторису країни має вже бути до середини вересня, то вже зараз є головні нариси тексту. І там ЖОДНОГО слова про такі зміни,
– пише Железняк.

Звичайно, додає він, якщо раптом хтось не готує таємно текст "податкової реформи". Напевно, щоб зробити такі масштабні зміни, треба провести консультації хоча б з декількома державними органами: Мінфіном, Мінекономіки, НБУ, Держподатковою і Міністерством соцполітики (тому що питання скасування ЄСВ для них дуже болісне). І думка Президента має бути.
Так ось, стверджує депутат: в Мінфіні текст законопроєкту ніхто не готує, розрахунки теж ніхто не робить. В Податковій – теж все тихо. Що дивно, у них ніхто навіть останніх цифр не запитував для моделювання. В НБУ – те ж саме. В МінСоц – взагалі перший раз почули ідею скасувати ЄСВ. Мінекономіки – в душі підтримують зниження податків (окрім відміни ЄСВ), але критикувати не планують. Просто тихо сміються.

В цілому в Кабміні я не знайшов жодної людини, яка хоч якось долучена до розробки ідеї або її підтримує. До речі, з Офісу Президента жодного запиту на вказані органи уряду останнім часом з цього приводу взагалі не надходило. Значить, і в ОП не готують нічого,
– доходить висновку пан Железняк.

На додачу, радник голови Офісу Президента Тимофій Милованов публічно затребував у авторів реформи модель розрахунків, вхідні дані, повний список припущень і результати цих розрахунків.

Це необхідно, щоб незалежний від них економіст або аналітик міг відтворити ті самі розрахунки і отримати ті самі результати. Це світовий стандарт. Не можеш це зробити – дослідження немає,
– аргументує свою вимогу пан Милованов.

Це необхідно, щоб не було непорозуміння серед бізнесу, урядовців, економістів. Потрібно показувати розрахунки публічно, щоб всі могли з ними ознайомитись, проаналізувати, і було про що конкретно говорити.

Думаю, що такої моделі немає, або розрахунки неправильні (намалювали те, що треба), або припущення не витримують жодної критики,
– озвучує свої сумніви Милованов.

Авторський погляд

Своє публічне слово в дискусії навколо концепції податкової лібералізації сказали і її автори. Проте, на жаль, там жодного слова про модель і розрахунки.

Своя сорочка ближча до тіла

А от бізнес – зовсім не проти лібералізації. Воно й зрозуміло – хто ж хоче платити зайві податки.
Так, засновник Monоbank Олег Гороховський, творчо розвиваючи теорію "розбитих вікон", доходить висновку, що без реалізації концепції "10–10–10" – просто ніяк.

Система, яку ініціює група Шурма–Кухар–Амелін–Длігач, 10–10–10, відповідає основним вимогам, необхідним для укладання вигідного суспільного договору – вона проста, зрозуміла та її вигідно не порушувати. Ми зараз перебуваємо на такій стадії, коли в економіці вже складно щось сильно погіршити – може бути лише краще чи залишитись так само. Впевнений, від запровадження цієї реформи точно не стане гірше,
– резюмує бізнесмен.

До теми Чи потрібно повертати акциз на пальне: всі "за" і "проти" рішення

А от що каже засновник ГО "Kontora Pi" Петро Чернишов: "Пропонована система "10–10–10" – проста та зрозуміла. У цьому головний ПЛЮС. Автори реформи (пани ШКАД) стверджують, що вона майже компенсує існуючий збір податків. Тут, звичайно, потрібна серйозна дискусія. Але якщо це схоже на правду – то моя порада проста і однозначна: реформу треба приймати".
Щоправда, пан Чернишов пропонує зануритись в деталі. І це багато що міняє.
Окрема тема: відповідальність за несплату податків. Загалом у всіх ліберальних та демократичних країнах за несплату податків – якщо вона навмисна – можна сісти до в'язниці. І надовго. У нас до сьогодні у в'язницю “за податки” можна було потрапити лише “на замовлення”. Тепер у проекті реформи пропонується зробити “все як в Америці” – і надати Податковій величезні права при аудиті компаній – наприклад, право доступу до банківських рахунків бізнесів. А за несплату – сильно посилити покарання.

Як усе це працюватиме за повністю продажної правоохоронної системи – автори реформи не пояснюють. А бізнесу дуже хотілося б це зрозуміти. Тому що зараз "Дамо податковому інспектору ще більше прав!" – звучить як цитата із фільму жахів,
– нагадує бізнесмен.

Згадує Петро Чернишов і про невідповідність пропонованих ставок податків у 10% європейським нормативам. Хоча не все так очевидно і можна вести переговори. Воюючій країні багато що можуть дозволити.
Крім того, багато питань ще залишаються нез’ясованими:
– Як наповнюватиметься Пенсійний фонд?
– Які будуть програми скорочення видатків держави?
– Чи дозволено буде компаніям зменшувати прибуток на збитки минулих років?
– Чи можна буде прискорено амортизувати інвестиції у новій системі?
– Звідки візьмуться гроші для відшкодування ПДВ у новій системі, якщо зараз їх немає?
– Що буде з акцизами?
Окрема тема – скасуванням ЄСВ. І тут питань більше, ніж відповідей.

Низка експертів і учасників ринку ексклюзивно надали 24 каналу свої коментарі щодо концепції податкової реформи "10–10–10".

Олександр Паращій

керівник аналітичного департамента Concorde Capital

Нічого хорошого з того не вийде, окрім гучних гасел. Ще жодного разу зменшення ставок податків в Україні не призводило до збільшення податкових зборів, а отже наш бюджет від такої реформи стане більш дірявим. Жодне опитування не показало, що високі податки є важливою перепоною для інвестицій чи економічного зростання в Україні. Отже, питання зменшення податків є на сьогодні неактуальним.
Насправді, наразі ще немає законопроєкту, тож говорити про певну позицію бізнесу зарано, адже важливо бачити текст концепції, бачити деталі, каже Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації.
Якщо говорити про ідею, то, з одного боку, вона може бути цікавою, але потребує обговорення. З іншого, будь–які часті зміни – це є не дуже добре для бізнесу, особливо в такий непростий час. Так, наприклад, наразі існує інструмент – єдиний податок в розмірі 2% від доходу, на який перейшла певна кількість компаній. Тож питанням є, наскільки варто змінювати наразі систему.

Анна Дерев'янко

виконавчий директор Європейської бізнес асоціації
Питанням є компенсатори концепції "10–10–10", і як відбуватиметься боротьба з тіньовим сектором, як буде гарантуватись "збираємість" податків від усіх – адже питання важливості ефективної боротьби з корупцією та встановлення верховенства права все ще існує.
Більше того, спільнота вже давно говорила про необхідність зменшення навантаження на фонд оплати праці, тож, можливо, наразі все ж це питання є нагальнішим.
Звісно, ніхто в світі не любить платити податки, в тому числі бізнес. І всі залюбки не платили б податки. Але так не можна, переконаний Сергій Фурса, заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital.
За його словами, серйозного наукового обгрунтування пропонованої концепції податкової реформи ніхто не бачив.

Сергій Фурса

заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital

Це абсолютно популістична історія, яка не має шансів на втілення і є руйнівною для економіки України. Тому що пропонується поміняти де–факто половину оподаткування. Це просто економічне самогубство. Ви стаєте на крок ближче до дефолту. Це так не працює.

Просто фізично немає альтернативних джерел доходів, які б могли компенсувати потенційні втрати бюджету, які ми отримаємо в результаті реалізації пропонованої реформи.

Запропонована концепція – це не позиція уряду, офісу президента чи парламента. Це позиція футурологів. Але це не про економіку,
– каже пан Фурса.

На його переконання, немає в Україні проблеми з розмірами податків. У нас не завеликі податки.
Основна причина критики концепції податкової реформи "10–10–10" полягає в тому, що суттєве зменшення розміру податків призведе до суттєвого збільшення бюджетного дефіциту, – пояснює Ілля Несходовський, директор Інституту соціально–економічної трансформації.
На початку війни в Україні вже прийняли два помилкові податкові рішення, які лише збільшили бюджетний дефіцит, – відмінили мито та ПДВ на імпорт товарів і автомобілів. І це на тлі того, що кошти від наших зовнішніх партнерів надходили не в тих об'ємах, яких би хотілось. Відповідно, Нацбанк друкував гривню, що призводило до зростання інфляції.

Концепція податкової реформи передбачає, зокрема, покриття дефіциту бюджета за рахунок зовнішніх запозичень. Це викликає великий скепсис. Треба розуміти, що зараз нам дають кошти, тому що в Україні триває війна. Але після завершення війни нам не будуть давати гроші, щоб наші підприємства не платили податки, попереджає експерт.

Не варто розраховувати, що за рахунок міжнародної допомоги вдасться компенсувати втрати бюджета від зниження розміру податків. Отже, таким чином у нас не буде коштів для покриття бюджетного дефіциту.

Ілля Несходовський

директор Інституту соціально–економічної трансформації

Навіщо знижувати ПДВ? Це ж нонсенс. Я ще розумію підхід до зниження податку на прибуток або податку на доходи громадян. Це може мати місце, бо таким чином ми стимулюємо збільшення доходів громадян і прибутків бізнесу. Для людей ПДВ – це нейтральний податок, люди його навіть не помічають. Звичайно, тут є над чим працювати – можна знижувати ПДВ на окремі групи товарів, вдосконалювати його адміністрування, відшкодування тощо. Але в жодному випадку це не питання зниження ставки.

Ще одна пропозиція – скасування ЄСВ. Це повний нонсенс. Мова йде про 400 мільярдів гривень. На які альтернативні джерела доходів можна сподіватись, щоб перекрити таку суму? На зовнішню допомогу? Це просто свята наївність, вважає експерт. Ніхто не дасть нам після війни таких грошей. І заради чого? – Щоб ми не платили податки? Це просто якийсь жахливий популізм, який абсолютно не сприятиме росту економіки.

Треба пам'ятати також про міжнародні зобов'язання України, зокрема щодо мінімальної ставки податку на прибуток у розмірі 15%. Для нас виключення з правил робити не будуть. Крім того, стандартна ставка ПДВ в Європі – також 15%.

До теми Ще 10% до курсу долара: чи введуть в Україні суперечливий податок

"Яка мета концепції податкової реформи "10–10–10"? Щоб бізнес платив менше податків? Спитайте у бізнеса, чи є у нього проблеми з тим, що податки великі. – Ні. У бізнеса проблеми з податковою, із судами, правоохоронними і дозвільними органами. Але не з самими податками. Бо якщо податки платять всі, то всі знаходяться в рівних умовах, і це є чесна конкуренція", – запевняє співрозмовник 24 каналу.
Що потрібно українському бізнесу? – Якісна інфраструктура, дешеві гроші, створення умов для ведення бізнесу (це стосується судової системи, правоохоронних, контролюючих органів, податкової системи), умови для фізичного ведення бізнесу (дозволи, підключення до інфраструктури, транспорт тощо).

Щодо позитиву. Так, після війни ми можемо знизити податок на прибуток. Так, ми можемо знизити податок на доходи фізичних осіб. Але цивілізований світ так не працює – він знижує податки для бідних і залишає податки стабільними для тих, хто заробляє багато. Тому що якщо ви, наприклад, заробляєте 100 тисяч доларів, то ви можете заплатити податок по ставці 18%, не втрачаючи в якості життя. Але якщо ви заробляєте 6 тисяч гривень, то кожна сплачена у вигляді податку гривня для вас критична,
– нагадує пан Несходовський.

Отже, на його думку, ми можемо говорити про зниження оподаткування заробітної плати, але це має бути або через прогресивну шкалу, або через введення неоподатковуваного рівня доходу, або за рахунок введення соціальної пільги. Це сприятиме розвитку економіки. Просто ж зниження ПДФО не дасть потрібного результату.

Впевнений, що концепція "10–10–10" не буде прийнята. Щоб економіка нормально розвивалась, їй не потрібні постійні стреси. Зараз нам потрібні стабільні надходження в бюджет – щоб фінансувати армію, відновлення інфраструктури, соціальну допомогу людям, які втратили роботу або житло, тощо. Розраховувати, наприклад, на кошти за рахунок російських активів в найближчі років п'ять ми не можемо. А нам потрібні кошти зараз. Так, Захід нам допомагатиме, але в обмежених об'ємах. І не варто будувати ілюзій,
– попереджає експерт.

Отже, для росту економіки можна дещо знизити податок на доходи фізосіб. Так, можна переглянути ставку податку на додану вартість, зокрема для населення можна було би, наприклад, зменшити податки на комунальні послуги. Підходів може бути багато. Пропонований нам підхід зі зниження податків – спрощений, але неправильний. Це призведе до нестачі коштів в бюджеті, а отже не буде можливості реалізовувати ті плани, які однозначно після війни у нас будуть.