Про це у прямому ефірі 24 каналу розповів директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
До теми 29,5 гривні за долар і кожен 10-й безробітний: уряд суттєво змінив економічні прогнози на 2020-й
За його словами, якщо Верховна Рада таки ухвалить два потрібних закони для програми з МВФ ("антиколомойський" та про ринок землі – 24 канал) і ми не матимемо фінансової катастрофи через дефолт, то сам по собі карантин, боротьба з вірусом та світова криза дадуть падіння економіки на 4-5%.
Швидша інфляція та зростання цін приблизно на 9% за рік у порівнянні з 2019 роком виглядає досить реалістично. А от середньорічний курс долара – 29,5 гривень – мені здається трохи завищеним. Це також може давати ефект завищення і на інфляцію,
– додав експерт.
Вишлінський підкреслив, що вже два роки в Україні є проблема бюджетного планування. Адже коли закладаються надто високі курс долара та інфляція, відповідно до бюджету планують завищені надходження, зокрема від ПДВ з імпортних товарів. А також загалом завищуються доходи бюджету, що може потім призвести до його недовиконання.
Він зазначив, що зараз курс долар є трохи вищим, ніж 28 гривень, а на початку року він був близьким до 24. Тож очікувати у випадку позитивного сценарію (коли матимемо програму з МВФ і не буде ніяких катастроф) настільки швидкої девальвації гривні – не дуже реалістично.
Довідка. Станом на 30 березня за один долар доведеться заплатити 28 гривень 18 копійок. Він здорожчав лише на 5 копійок, якщо порівнювати з попереднім банківським днем – 27 березня. Загалом з моменту обвалу цін на нафту і запровадження карантину в Україні долар став дорожчим на майже 3,5 гривні.
"Передбачене скорочення реальної зарплати. Невелике, але скорочення. Але це не є трагедією. Останні кілька років реальна зарплата щороку зростала більш ніж на 10%. Це означає з урахуванням зростання цін. Тобто ми ставали суттєво багатшими", – наголосив економіст.
Зміни макроекономічних показників у бюджеті України / Дані Кабміну
Й додав, що головне питання в тому, що буде не в середньому для суспільства, а для кожної конкретної людини. Адже особливість цієї кризи в тому, що на відміну від попередніх вона сильно б'є по окремих секторах економіки. Водночас є такі, які майже не страждають.
Вишлінський пояснив, які саме сфери втратять через карантин, і в яких найімовірніше скорочуватимуть людей: це ті, де наразі діяльність заборонена. Зважаючи на кількість зайнятих в цих секторах, це – громадське харчування, все, що пов'язане з туризмом та послугами громадянам, а також роздрібна торгівля непродовольчими товарами.
Це стосується також дуже видимих, але невеликих за зайнятістю секторів, таких як авіаперевезення. Так само багато людей працюють у місцевих пасажирських перевезеннях. Це ті сектори, по яких це вдарило напряму,
– пояснив експерт.
"Звичайно, карантинні обмеження б'ють по виробництвах, зокрема промислових. Де потрібно працівникам користуватися громадським транспортом, який зараз або не працює, або працює лише частково. Відповідно виробництво у цих секторах поскорочувалося", – додав він.
Проте зазначив, що є і сектори, які особливо не відчувають цього, зокрема сільське господарство. Адже якщо ти живеш в селі, виходиш і йдеш працювати на поле, то вплив карантину та боротьби з вірусом буде дуже обмеженим.
Цікаво Кредит від МВФ: чи достатньо цього, щоб врятувати економіку України
Директор Центру економічної стратегії також прокоментував ймовірні наслідки продовження карантину до літа або навіть до осені. На його думку, ці варіанти взагалі не можна розглядати. Оскільки продовження до 23 квітня – це крайній максимум, який може витримати українська економіка.
Що варто знати про карантин в Україні? Станом на 30 березня в Україні у МОЗ офіційно підтвердили 480 позитивних результатів на коронавірус COVID-19. На жаль, померли 11 людей. Ще 12 березня Україна ввела карантин, щоб зупинити поширення коронавірусу. Він мав тривати до 3 квітня, але уряд продовжив обмеження до 24 квітня. 25 березня Кабмін запровадив надзвичайну ситуацію по всій Україні.
На час карантину не працюють усі навчальні, культурні, розважальні, спортивні заклади, ресторани, кафе, кінотеатри тощо. Винятки – аптеки, продуктові магазини, АЗС, банки.
"Ми не США, ми не Європа. І навіть там не розглядають варіант нескінченних карантинів. Ці країни мають можливість залучати дуже дешеві гроші в борг під 0%. Ми собі такого дозволити не можемо. Друкувати гроші і займатися самообманом, що ми їх комусь роздаємо, при тому, що в нас буде інфляція зростати на десятки відсотків – в цьому немає сенсу", – наголосив Вишлінський.
Нам потрібно буде ухвалювати рішення і відповідно скорочувати карантинні заходи, аби мінімізувати вплив на економіку, одночасно дозволяючи мінімізувати навантаження на систему охорони здоров'я,
– зазначив він.
Й підкреслив, що все це має бути максимально продумано. Адже від початку спалаху коронавірусу чимало карантинних обмежень вводилися дуже швидко, без прорахунку впливу на епідеміологічний стан і, насамперед, на економічну ситуацію, яка може бути вбивством не менш, ніж вірус.
Економічні кризи в Україні / Інфографіка 24 каналу
