Наприкінці липня МЕРТ опублікувало звіт "Зведений індекс виробництва у січні-червні 2017 року". Там оцінюють зростання ВВП у першому півріччі у 2,5%. Одним із ключових факторів зростання відомство називає "покращення споживчої активності домогосподарств на фоні істотного підвищення мінімальної заробітної плати".
(Не)приємний сюрприз у держбюджеті
Готуючи державний бюджет на 2017 рік, команда прем’єр-міністра Володимира Гройсмана зробила несподіваний крок. Уряд замінив 1600 гривень мінімальної заробітної плати, яку планували внести до кошторису спочатку, на 3200 гривень.
Мінімальна зарплата не може бути меншою, ніж 3200 гривень. Прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата збігатимуться. Ніхто в Україні не зароблятиме менш як 3200 гривень,
– пояснив ініціативу у жовтні 2016 прем'єр-міністр.
Наміри уряду критично сприйняли колеги по політичному цеху. Так колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник вважав, що Кабмін зможе забезпечити будь-яку мінімальну зарплату – за допомогою інфляції, просто надрукувавши більше грошей. Мовляв, реальних ресурсів для настільки різкого – на 100% – підняття мінімальної зарплати Україна зараз навряд чи має. Здивувало таке рішення і радника Президента України Лєшека Бальцеровича. Він назвав можливе підвищення "другим неприємним сюрпризом після продовження мораторію на продаж землі" і "змаганням у популізмі всередині уряду".
Радник Президента Лєшек Бальцерович не вірив у позитивний ефект підвищення "мінімалки" до 3200 грн
У коментарі 24 Каналу голова Комітету економістів України Андрій Новак у грудні говорив, що уряд опинився в ситуації, коли обсяг соціальних виплат став неадекватним до рівня цін. Але і за таких умов, підкреслював експерт, підвищувати мінімальну зарплату варто було б поступово. Андрій Новак вважав, що єдиними джерелами підвищення соціальних виплат будуть скорочення персоналу на підприємствах, інфляційний ефект і збільшення державного боргу.
Команда експертів Інституту соціально-економічних досліджень скептично поставилися до рішення уряду підвищити "мінімалку". Аналітики сумнівалися, що спрацює "позитивний" ефект від збільшення виплат: зростання купівельної активності, товарообігу та обсягів зібраних податків. За найгіршого сценарію державі довелось би звертатися за додатковими зовнішніми запозиченнями і затримувати зарплати і пенсії.
Державний борг із моменту прийняття бюджету зріс на 4,04 мільярди доларів США – із 70,97 першого січня до 75,01 першого липня. Це швидше, ніж минулого року: тоді зовнішня заборгованість зростала в середньому на 0,46 мільярда щомісяця, тепер – 0,69. Водночас у гривневому еквіваленті він знизився на 278,82 мільярди. У Міністерстві фінансів пояснили це зміною офіційного курсу гривні. Інфляція 2017 року, про зростання якої застерігали аналітики, була вищою, ніж планували в уряді торік: за півроку 2017 середньомісячна інфляція була на рівні 13,9%, хоча у бюджеті закладали показник 8,1%.
Але в уряді наводять свої аргументи на користь підвищення "мінімалки".
Пожвавлення активності
У МЕРТ впевнені, що підвищення мінімальної зарплати дозволило збільшити купівельну спроможність працівників бюджетної сфери, які раніше отримували виплати менше 3000 гривень. Разом зі зростанням мінімалки середньомісячна реальна заробітна плата зросла на 19,8% – у червні 2017 року вона сягнула 6494 гривень. Це сприяло підвищенню споживчої активності населення та пожвавленню торгівлі.
"Надходження від податку та зборів з доходів фізичних осіб зросли на 35,1% або на 22 мільярди гривень, відповідно до аналогічного періоду минулого року. В цілому доходи зведеного бюджету порівняно з І півріччям минулого року зросли на 46,1%", – розповіли нам у МЕРТ і додали, що збільшення надходжень від податків зменшують навантаження на держбюджет у частині компенсацій до пенсійного фонду. За півроку 2017 уряд відшкодував ДПФУ на 12,6% менше, ніж за січень-червень 2016.
Андрій Новак вважає, що успіхи через підвищення мінімалки, які демонструє МЕРТ – достатньо умовні. Він говорить, що Україні не вдалося уникнути скорочень на підприємствах і високого рівня інфляції.
За даними Держкомстату, у січні-березні рівень безробіття зріс із 9,9% (1,77 мільйона осіб) до 10,1% (1,8 мільйона осіб). У МЕРТ пояснюють це "оптимізацією трудових ресурсів через збільшення навантаження на підприємців" – скорочення через збільшення мінімальної зарплати. Але у відомстві говорять, що це явище не стало масовим, тому про негативні наслідки у цьому сенсі говорити не варто.
Керівник економічних програм Інституту соціально-економічних досліджень Ярослав Жаліло погоджується, що підвищення "мінімалки" не призвело до збільшення рівня безробіття і що це підвищило купівельну спроможність населення. Але експерт не впевнений, що таке рішення уряду мало настільки позитивний ефект, як це представляють у МЕРТ.
За його словами, статистика виробництва за півроку демонструє вельми кволий тренд зростання у харчовій промисловості – виробництво харчових продуктів зросло на 5,1%, причому основним драйвером є зростання експорту, а не внутрішнє споживання. Різко прискорилась інфляція, ціни на продукти харчування зросли на 12% (червень до грудня): м’ясо – на 14,6%, овочі – на 71,4%, фрукти – на 52,7%.
Як подорожчали продукти у 2017-му
Поки що говорити про позитивний вплив підвищення мінімальної зарплати на економічне зростання зарано. Платоспроможність дійсно зросла, проте переважно поглинута інфляцією. Підвищення компенсувало втрати порівняно із 2013 роком, проте новий оберт інфляції воно вже не покриває,
– резюмував Ярослав Жаліло.
Ще одним ймовірним негативним наслідком від підвищення соціальних стандартів могла стати більша тінізація економіки. Підприємці, зіштовхнувшись із необхідністю платити працівникам більше, вдавалися до офіційних скорочень. Але часто персонал міг продовжувати працювати неофіційно, отримуючи неоподатковувану заробітну платню.
У МЕРТ вважають, що підвищення мінімальної зарплати сприятиме детінізації економіки. Для цього, як пояснили нам у прес-службі відомства, ще минулого року було зменшено розмір єдиного соціального внеску – відрахування на загальне соціальне страхування від заробітної плати. Це також має сприяти збільшенню платежів та зменшувати навантаження на працедавців. Такий крок мав свій ефект: надходження від ЄСВ за перші три місяці 2017 року зросли на третину. У МЕРТ також запевняють, що частка тіньової економіки скорочується.
Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні за підсумком 2016 року склав 34% від офіційного ВВП, що на шість пунктів менше, порівняно із відповідним показником минулого року,
– пояснили нам у МЕРТ.
Ярослав Жаліло не виключає, що частка тіньової економіки дійсно зменшилася. Але, на думку економіста, це відбувається не лише за рахунок зменшення обсягу ЄСВ. Мовляв, для великого бізнесу економіка залишає все менше простору для тінізації – справа тут не в мінімальній зарплаті, а у вдосконаленні фінансових інструментів, звітності, обліку. Але експерт звертає увагу на інші наслідки підвищення соціальних стандартів.
"Серед інших ризиків, пов'язаних із підвищенням мінімальної зарплати – прискорення інфляції, вимивання кадрів із бюджетного сектору через посилення "зрівнялівки" (коли працівникам різних кваліфікацій і категорій платять однакову зарплату, бо менше платити не дозволяє закон – "24"), перевантаження фондів оплати праці бюджетних установ, що утруднює фінансування їхнього розвитку тощо. Це наслідки, які розвиватимуться поступово", – зазначив Ярослав Жаліло.
Курс на платоспроможність
Кабінет Міністрів не планує найближчими роками настільки ж різке підвищення мінімальної заробітної плати, як це було на початку цього року. Утім, як розповіли нам у МЕРТ, уряд має чіткий план зростання соціальних стандартів на найближчі три роки. Так мінімальна зарплата має зростати у три етапи: із 1 січня 2018 повинна становити 3 723 гривні, із 1 січня 2019 – 4173 гривні, із 1 січня 2020 – 4425 гривень.
Уряд планує підвищити "мінімалку" до 4 425 грн у 2020 році
Андрій Новак певен, що уряд вже нівелював позитивний ефект від зростання виплат: подальші підвищення будуть лише коригуванням зарплат до рівня інфляції. Економіст говорить, що будь-який перегляд соціальних стандартів має позитивний ефект тоді, коли він відповідає показникам зростання ВВП. Мовляв, якщо ВВП збільшується на 2%, то можна підіймати зарплати на 4-6%. При цьому важливо враховувати рівень інфляції, щоби "збагачення" населення не з’їдали ціни.
Що ж стосується короткотермінової перспективи, то восени позитивний ефект від зростання зарплат може вичерпати себе.
Надходження продукції нового врожаю дещо послабило продовольчу інфляцію у літні місяці. Проте наявні тренди свідчать про те що виробники враховуватимуть у ціні вищу купівельну спроможність покупців, тому "чудес" подешевшання чекати не варто. Свого додасть підвищення пенсій через осучаснення та індексацію. Це підвищить платоспроможність. Але між плато- та купівельною спроможністю лежить фактор цінової динаміки,
– говорить Ярослав Жаліло.
Експерт додає: говорячи про підвищення зарплат, варто дивитися не лише на просте збільшення значень у виплатах. Для збереження тренду зростання потрібні два паралельних процеси. Насамперед, має відбуватися боротьба з інфляцією через протидію монополізму і підтримку конкуренції. Також це прискорення економічного зростання за допомогою усіх можливих каналів, зокрема – заохочення експорту. Для зростання економіки у найближчому майбутньому держава може обмежувати можливості збільшення соціальних виплат.