Російська металургія досі на ринку ЄС: євродепутат Галер пропонує нові санкції

Які санкції проти Росії потрібно посилити?

Про те, як продукція Росії пов'язана з Євросоюзом, пише РБК-Україна.

Дивіться також Російські НПЗ під ударом: як Кремль втратив 20% виробництва дизелю за два місяці

Під час Одеського чорноморського форуму з безпеки депутат Європарламенту Майкл Галер розповів, чи достатніми є санкції проти Росії в металургійній галузі.

За словами посадовця, російська металургійна продукція не перебуває під повною забороною в Європейському Союзі. Тобто компанії та бізнесмени Кремля отримують прибутки від експорту до ЄС.

Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок– зазначив євродепутат.

Зокрема він додав, що Європарламент підтримує нові санкції проти Росії. А також виступає за посилення вторинних санкцій щодо постачань підсанкційних товарів через посередників. Такий процес потрібно унеможливити в майбутньому.

Галер також акцентував, що працюють схеми, за якими Росії вдається обходити санкції через треті країни.

Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати– пояснив депутат Європарламенту.

На думку посадовця, у Європі мають відстежувати підозрілі торгівельні потоки та більше використовувати дані з експортних агентств. А компанії-експортери мають підтверджувати кінцеве призначення товарів.

Галер водночас пропонує: якщо експортер не гарантує, що продукція не потрапить в Росію, не потрібно давати дозвіл на експорт.

Посадовець акцентував, що посилений контроль за експортом та обмеження доступу металургійної продукції Росії на євроринок мають бути пріоритетними для ЄС. Йдеться про санкційну політику на найближчі роки.

Що відомо про санкції щодо Москви?

Володимир Зеленський підписав 2 укази, за якими починають діяти санкції, синхронізовані з 20 пакетом ЄС. Відомо, що мета обмежень – вплив на економіку Росії. Крім Росії, у санкційний список потрапили деякі компанії з Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану та окупованих територій України.

Раніше для 24 Каналу Владислав Власюк, уповноважений Президента України з питань санкційної політики, розповів, що під західні санкції потрапили криптобіржі й "мережа А7", які допомагають Кремлю обходити обмеження. Наприклад, "мережу А7" створили й використовували для фінансування закупівель на військових та задля обробки нафтових доходів. За 2025 рік через мережу пройшло понад 90 мільярдів доларів.