За даними Державної служби статистики, з початку року споживча інфляція в річному вимірі сповільнювалася. Втім з травня по жовтень цього року вона почала пришвидшуватися.

Читайте також Зростання цін на продукти, податки для ФОПів та пальне: яких прогнозів очікувати у грудні

Як повідомляють в НБУ, до кінця 2024 року споживча інфляція пришвидшиться до 9,7%, але в наступному році вона знизиться до 6,9%, а у 2026 році – повернеться до цілі НБУ 5%.

Відновлення економіки триватиме, цього року реальний ВВП збільшиться на 4%. У наступні два роки зростання економіки прискориться до 4,3% – 4,6% на рік,
– йдеться у прогнозі.

Зауважте! Такий сценарій прогнозу НБУ побудований на припущеннях щодо збереження достатніх обсягів міжнародної підтримки, а також поступової нормалізації умов функціонування економіки.

Економіст Олег Пендзин розповів для 24 Каналу, що станом на листопад в середньому продуктовий кошик українця подорожчав за останній рік приблизно на 10%. Водночас щодо цін на складники продовольчого кошика, то вони зросли в ціні по-різному.

Олег Пендзин

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

Найбільше зросли ціни на борщовий набір, тобто овочева група – майже удвічі. Картопля так точно. Крім того, зросла ціна й на фрукти, а також на хліб – на 15%.

Водночас за словами Пендзина, яйця в Україні зросли ненабагато – всього на 5 – 7%. Загалом вони були набагато дешевші, аніж торік.

Цікаво! Зараз ціна за десяток яєць зросла, але це означає, що вони просто надолужили те, від чого відставали протягом року.

У групі молочних продуктів лідером зі здорожчання стало вершкове масло, яке виросло на майже 19% за останні 12 місяців. А м'ясо подорожчало всього на 5% в середньому: курятина зросла незначно, а свинина впала.

Як пояснює Пендзин, доволі велика соціальна група людей, що раніше вважалася середнім класом, різко збідніла.

Відтак люди, що збіднішали, споживають більше хліба та картоплі, аніж м'яса та молокопродуктів,
– каже він.

Останні дослідження центру Разумкова свідчать про те, що 44% українців почали активно економити на харчах й шукати дешевші та нижчої якості продукти. Водночас 16% не змогли визначитися, однак є припущення, що вони просто соромилися визнати це.

Зауважте! Таким чином, десь 60% українців можуть економити на харчах. Це свідчить про достатньо велике падіння реальних доходів.

Відповідно до законопроєкту про поступове підвищення акцизного податку на пальне до мінімального рівня, встановленого в Євросоюзі, який був підписаний президентом України Володимиром Зеленським, з 1 вересня цього року ставка акцизу для пального зросла:

  • на бензин – 242,6 євро за 1 000 літрів,
  • на дизельне пальне – 177,6 євро за 1 000 літрів,
  • на скраплений газ – 148 євро за 1 000 літрів.

Як розрахував ще у липні енергетичний експерт Сергій Куюн у своїх соцмережах, бензин може подорожчати після впровадження нових ставок десь на 1,5 гривні за літр, дизпальне – на 2 гривні за літр, водночас автогаз – на 5 гривень.

Сергій Куюн

Директор Консалтингової групи А-95

Багато років держава допомагала споживачам скрапленого газу, надавала пільги, тепер держава потребує допомоги. А точніше – ми всі, бо ці гроші підуть на оборону всіх нас. За моїми розрахунками, додатково бюджет отримуватиме понад 6 мільярдів гривень щомісяця.

Як пальне подорожчало за рік:

  • За статистикою Консалтингової групи А-95, середня ціна за літр бензину А95+ виросла за останній рік на трішки більше, аніж на 4 гривні.
  • Водночас бензин А95 подорожчав на понад 5 гривень, бензин А92 виріс в ціні на майже 6 гривень за літр, а дизель виріс всього на 1 гривню.
  • Найбільше ціна виросла за останній рік на автогаз, який подорожчав на 8 гривень.

  • Електроенергія

До червня 2024 році побутові споживачі платили за світло фіксовану ціну на рівні 2,64 гривні за кіловат. Однак з 1 червня таку вартість підвищили до 4,32 гривні за кіловат. Наразі відомо, що така ціна залишатиметься без змін принаймні до 30 квітня 2025 року.

Крім того, ті споживачі, які використовують двозонні лічильники, мають занижений тариф. Йдеться про нічний час, з 23:00 до 07:00, коли діє тариф у розмірі 2,16 гривні за кіловат-годину.

До речі! Якщо до червня цього року українці платили за фіксованим тарифом на світло 660 гривень за 250 кіловат, то тепер за використання такої кількості електроенергії потрібно заплатити майже 1 100 гривень.

  • Газопостачання та розподіл

Вартість доставки газу, що затверджена НКРЕКУ, на час дії воєнного стану залишається без змін. За тарифним планом "Нафтогаз України", яким користується 98% населення, ціна за кубометр газу становить від початку 2024 року – 7,96 гривні.

Водночас інші газопостачальні компанії пропонують ціну за кубометр газу у діапазоні від 7,96 гривні до 9,99 гривні.

Водночас крім ціни за газ, потрібно платити ще й за розподіл. Ціна за розподіл від початку року не змінилася й коливається по областях від 38 копійок за кубометр до 2,9 гривні за кубометр.

  • Водопостачання та водовідведення

З вартістю на водопостачання та водовідведення дещо інша ситуація, аніж з газом та світлом. Річ у тім, що деякі громади можуть підвищувати тарифи без погодження з НКРЕКП.

Зверніть увагу! Для жителів великих міст тарифи на воду залишаються на рівні, що був встановлений 24 лютого 2022 року.

Впродовж 2024 року тарифи на водопостачання здорожчали у низці регуляторів, повідомляє 24 Канал:

  • ПрАТ "Енергоресурси" підвищив ціну до 53,39 гривні за кубометр,
  • Житомирводоканал – до 32,77 гривні,
  • КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" – до 30,36 гривні,
  • Дніпроводоканал – 23,92 гривні,
  • Чернівціводоканал – 23,86 гривні,
  • КП "Водоканал" у місті Запоріжжя – 22,88 гривні,
  • Харківводоканал – 22,87 гривні,
  • Київводоканал – 21,42 гривні,
  • Черкасиводоканал – 20,19 гривні,
  • Львівводоканал – 20,04 гривні,
  • КП "Івано-Франківськводоекотехпром" – 17,45 гривні,
  • Водночас КП "Облводоканал" підвищив тариф на водовідведення – до 41,30 гривні за кубометр.

Наприкінці листопада президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт про збільшення податків в Україні. Відтак це стало історичним підвищенням від початку повномасштабного вторгнення. Одне із найбільших підвищень стосується військового збору, який зріс і для ФОПів.

У 2024 році податки змінилися таким чином:

  • Підвищення базової ставки військового збору з 1,5% до 5% для фізичних осіб-резидентів, нерезидентів та податкових агентів,
  • Військовий збір для ФОПів I та II груп на рівні 10% від мінімальної зарплати – 800 гривень на місяць,
  • Для ФОП III групи – 1% військового збору з обороту,
  • Помісячна звітність по ПДФО (для економічного бронювання),
  • Авансові внески з податку на прибуток для автозаправних станцій: для АЗС, які торгують бензином і дизелем, – 60 тисяч гривень на місяць, для АЗС, що здійснюють реалізацію зрідженого газу, – 30 тисяч гривень на місяць, для мультипаливних АЗС, які мають частку реалізованого зрідженого газу 50% і більше, – 45 тисяч гривень на місяць,
  • Для банків ставка на прибуток – з 25% до 50%,
  • Для інших учасників фінринку ставку податку на прибуток збільшено з 18% до 25%.

Наразі в Україні залишаються без змін податок на додану вартість (20%), який споживач сплачує з кожного товару чи послуги. Крім того, залишається без змін оподаткування для ФОПів на спрощеній системі (єдиний податок у розрізі груп).

Важливо! Зміни щодо податків насамперед спрямовані на забезпечення фінансування Сил оборони України. Йдеться про виплати військовим, придбання техніки та будівництво фортифікаційних споруд. У 2025 році внаслідок збільшення бюджет України отримає додаткові 137 мільярдів гривень.

Для 24 Каналу економіст Данило Монін розповів, що впродовж 2024 року спостерігалася керована девальвація національної валюти від НБУ з курсу 38 гривень на початок року до курсу 42 гривень, який очікується наприкінці грудня цього року.

Данило Монін

Експерт Українського інституту майбутнього

Фактично, за рік ми матимемо 10% девальвацію національної валюти. Або трохи вище 10%.

Монін додає, що НБУ впродовж року мав 3 періоди девальвації:

  1. Перший етап – у січні – лютому цього року НБУ намагався тримати курс на рівні 38 гривень. Але коли річна інфляція впала до рівня 3,3% на рік, регулятор зрозумів, що є можливість провести керовану девальвацію на тлі низької інфляції,
  2. Другий етап – девальвація з 38 гривень до 41,5 гривні, яка проводилася з березня по серпень. Згодом інфляція сягнула вища, аніж очікував НБУ, а тому регулятор з серпня став утримувати курс у діапазоні 41 – 41,5 гривні протягом декількох місяців.
  3. Третій етап – у грудні Нацбанк можливо знову девальвує гривню, але несуттєво.

Впродовж 2024 року Національний банк України ввів чимало валютних обмежень для українців. Йдеться про такі:

  • З 20 листопада регулятор для мінімізації ризиків обходження вже чинних обмежень ухвалив рішення щодо заборони використовувати валютні кредити для придбання цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.
  • З 1 жовтня було тимчасово на пів року встановлено ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для переказів фізичних осіб "з карти на карту" (P2P, чи C2С), який діє лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.

Обмеження не стосуються волонтерів, які відповідають критеріям, у випадку переказу коштів між власними рахунками клієнта та до переказів юридичних осіб. Крім того, операції за реквізитами IBAN не обмежуються.

  • У вересні регулятор посилив обмеження щодо розрахунків за кордоном з використанням платіжних карток, випущених українськими банками до рахунків у іноземній валюті та для оплати низки товарів та послуг, зокрема:
  1. Годинників, ювелірних виробів, виробів зі срібла, коштовного каміння, монет тощо за кордоном – встановлено ліміт у розмірі 100 тисяч гривень в еквіваленті на розрахунки за кордоном.
  2. Операцій з агентами та менеджерами з нерухомістю за кордоном – діє щомісячний ліміт у розмірі 500 тисяч гривень в еквіваленті на розрахунки за кордоном.
  • З червня регулятор також запровадив заборону на проведення платіжних операцій на рахунки організаторів азартних ігор за кредитні кошти.

Нагадуємо! В Україні під час воєнного стану встановлені ліміти на зняття коштів. Відтак зняти готівку з рахунку у гривні можна в загальному до 100 тисяч гривень на день в касі банку, за кордоном — до 12 500 гривень на тиждень (від понеділка до неділі). Водночас ліміт на зняття коштів з банкомата може бути різним: від 10 до 20 тисяч гривень за раз.

У перші пів року 2024 року НБУ регулярно знижував рівень облікової ставки – в середньому на 1 – 0,5% відсоткового пункту.

На що впливає облікова ставка

За допомогою такого інструменту НБУ може впливати на інфляцію, адже висока ставка стримує її. Водночас підвищуючи рівень ставки регулятор стимулює банки робити кредити для бізнесу та населення дорожчими.
  • З 15 грудня 2023 року по 25 січня 2024 року Нацбанк України знизив облікову ставку з 16% до 15%. Як пояснює регулятор, таке рішення було прийнято внаслідок сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань. Відтак це сприяло збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень.
  • З 26 січня по 14 березня ставка була збережена на рівні 15%, а вже з 15 березня ставку знизили до 14,5%. Річ у тім, що на початку 2024 року інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ.
  • Чергове зниження відбулося з 26 квітня – з 14,5% до 13,5%. Таким чином, регулятор продовжував цикл пом'якшення процентної політики, адже з 14 червня облікову ставку знову знизили з 13,5% до 13%.
  • Водночас ситуація дещо змінилася, адже з 26 липня по 1 листопада рівень облікової ставки зберігався на рівні 13%.

Станом на 25 липня на сайті НБУ повідомили, що рішення щодо збереження ставки спрямовується на забезпечення стійкості валютного ринку. Упродовж останніх місяців інфляція очікувано пришвидшилася та наблизилася до 5%. Водночас у вересні ситуація повторилася й регулятор був вимушений знову зберегти облікову ставку.

З огляду на баланс ризиків і необхідність повернення інфляції до цілі 5% упродовж наступних років та забезпечення стійкості валютного ринку Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13%,
– пишуть у відомстві під час вересневого перегляду ставки.

Для порівняння: в Росії, станом на жовтень, Центробанк підвищив ключову процентну ставку аж до 21%. Це найвищий показник в країні з 2003 року, адже навіть у 2022 році, коли Росія повномасштабно вдерлася в Україні, ставка була не такою високою.