Нагадаємо, перший заступник міністра агрополітики та продовольства Микола Безуглий заявив, що з 2015 року вітчизняні аграрії зможуть збирати понад 80 мільйонів тонн зернових щороку. А очільник відомства Микола Присяжнюк повідомив, що Україна пропонує ООН розмістити на своїй території світовий резерв продовольчого зерна.
Для підтвердження здійсненності цих “наполеонівських” планів урядовців у Нацакадемії аграрних наук знайшли серйозні аргументи.
Науковці у своїх дослідних господарствах навіть за несприятливих погодних умов вже сьогодні отримують майже вдвічі вищі за середні по країні врожаї - до 40 центнерів з гектару. Тому, стверджують експерти, за дотримання правильних технологій і максимальної реалізації генетичного потенціалу культур подібних показників здатні досягти аграрії всієї країни.
“І за нормального господарювання, здатна сама забезпечити продовольством мінімум 2,5 Європи населення. Але для цього необхідні деякі умови”, - сказав академік-секретар відділення рослинництва НААН України Олександр Іващенко.
Перш за все, зазначає науковець, державі треба створити власну програму національної продовольчої безпеки. Учені, за словами Іващенка, вже готові до виконання такого завдання. Зокрема, розроблені комплексні програми з забезпечення виробництва зернових, олійних, овочевих, плодово-ягідних культур, а також окремо картоплі та цукрових буряків. Ключове завдання науковців у цих програмах - забезпечити аграріїв високопродуктивними сортами культур.
Проте, виявляється, у боротьбі за попит виробника у вітчизняного насіння є потужний закордонний конкурент, що виграє за рахунок кращого маркетингу, але шкодить аграрній галузі в цілому, попереджають науковці.
Завозять “чужинців” і пивовари, що змушені робити пиво з чітко визначених сортів іноземного походження. Хоча українські аналоги значно доступніші.
“Іноземному насінню в Україні немає що робити. По-перше, наша школа селекції була завжди найкраща в Союзі, та й у світі. І зараз ми займаємо найвищі щаблі по світових рейтингах по сортах”, - зауважив професор Національного центру "Інститут землеробства" НААН України Володимир Гірко.
Утім, чи достатньо буде для грандіозного аграрного прориву лише наукового підґрунтя, сумніваються експерти. Адже з економічними чинниками наразі складніше.
Так, дотримуватися необхідних технологій задля реалізації могутнього потенціалу рослинних культур нелегко через дефіцит обігових коштів. Тому розвиток виробництва зерна в Україні стримуватиметься саме через брак інвестицій, рівень яких ще не вивели навіть на докризовий рівень, зазначають в Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу".
“Залучення фінансів у великих обсягах при такому форматі ринку землі видається досить сумнівним. Для залучення додаткових кредитів, а тим більше інвестицій в агропромисловий сектор, у даному випадку особливих підстав немає. Скоріше за все, ринок землі, в кращому випадку, нейтрально позначиться на інвестиціях у технології, у гіршому - може навіть негативно позначитися”, - вважає генеральний директор Асоціації УКАБ Володимир Лапа.
В уряді ж як джерело фінансування розвитку агросектору називають Державний земельний іпотечний банк, що має запрацювати з наступного року. За задумом, фермери зможуть отримувати у цій спеціалізованій фінустанові кредити під 8-9 відсотків річних під заставу землі або права її оренди.
Однак експерти сумніваються, що цей інструмент буде використовуватися масово. Адже, аби закласти в банку земельну ділянку, фермерам, за логікою, спочатку треба буде назбирати грошей на її купівлю. Що ж до комерційних банків, то вони кредитувати аграріїв, традиційно, не поспішають. Кажуть, ризики занадто високі.