Цей тиждень, на якому нафтові котирування упали на 18% у Нью-Йорку, став найбільш нестабільним в історії, пише Bloomberg. Мінливість цін експерти пояснюють хаосом через пандемію коронавірусу та розрив Росії з ОПЕК+.
До теми Акції, держоблігації та курс валют: як пандемія COVID-19 впливає на фінансові ринки
Разом з падінням ціни на нафту падав і курс російського рубля: станом на 18 березня за 1 долар давали 78 рублів, 1 євро коштував 85,7 рубля. Незважаючи на це, у російському Сбербанку запевняють, що колапсу в Росії не буде, адже змодельований найжорсткіший сценарій економічної кризи при якому барель "чорного золота" коштуватиме лише 20 доларів, а один долар коштуватиме сто рублів. Проте російський бюджет, зазначимо, збалансований за ціни 42 долари за барель нафти.
Що означає вихід Росії з ОПЕК+Організація країн-експортерів нафти – це міжнародна організація, створена нафтовидобувними країнами, аби контролювати квоти видобудобутку нафти. До складу ОПЕК входять: Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея, Еквадор. Країни ОПЕК контролюють 2/3 світового видобутку нафти. ОПЕК+ – це країни ОПЕК, а також Росія, Казахстан та Азербайджан.
6 березня 2020 року країни ОПЕК не змогли домовитися і продовжити угоду про скорочення видобутку нафти. Таким чином з 1 квітня всі обмеження на видобуток нафти будуть зняті. У Росії заявили, що угода з ОПЕК не відповідала її інтересам. Тепер нарощування видобутку нафти Росією залежатиме лише від планів нафтових компаній, тобто це можливість неконтрольовано збільшувати видобуток "чорного золота".
У результаті 9 березня ціни на нафту впали на 30%: це найвідчутніший одноденний обвал цін, починаючи з 1991 року. Через супутній обвал міжнародних фондових бірж того дня та різке падіння акцій провідних російських компаній, цей день назвали "чорним понеділком".