Економіка
Економіка
Live
Переглядів: Час читання:3 хв

Нові шахрайські схеми онлайн: як вберегти гроші на карті

Основні тези

  • Онлайн-шахрайство в Україні у 2024 році спричинило 93% загальної суми збитків, а середня сума однієї операції зросла до 4 761 гривні.
  • Популярні шахрайські схеми включають цифровий скімінг, квішинг та ШІ-підсилене шахрайство, де зловмисники використовують фейкові голоси та електронні листи для виманювання коштів.
Як не попастися на шахраїв, що треба робити, аби з карти не зняло гроші

Що треба робити, аби не надавати дані своєї карти шахраям / Фото Pexels

Сучасні шахрайські онлайн-схеми націлені на довірі клієнта до зловмисників, ким би останні не прикидалися. Тому зараз важливо як ніколи захищатися у таких випадках, а саме не розголошувати персональні дані та уникати сумнівних сайтів з QR-кодами.

Слухати новину01:34 хв

Чому люди потрапляють на гачок шахраїв

Банкірка Анна Довгальська зауважує, що у 2024 році понад 83% шахрайських операцій в Україні відбулися через Інтернет, передає 24 Канал. Водночас дані НБУ свідчать про те, що онлайн-шахрайство спричинило 93% загальної суми збитків.

 
Adv

популярні відео

Читайте також Перекази з картки на картку: що зміниться для українців з 1 липня

Таким чином, середня сума однієї операції зросла на 51% – до 4 761 гривні.

Анна Довгальська

Заступниця голови правління Глобус Банку

Коли ми говоримо про шахрайство, потрібно відмовитися від уявлення про "хакерів у темній кімнаті". Сучасні аферисти працюють не технікою, а психологією. Вони не зламують сервери – вони зламують довіру.

За словами Довгальської, спільна риса усіх випадків шахрайства – це те, що зловмисники переконують людину добровільно розголосили персональні дані.

Реклама

Вони можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або навіть вашим родичем – голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається– додає пані Анна.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Які схеми найпопулярніші серед шахраїв

Можна виділити 3 найпоширеніші схеми, які завдають найбільше збитків:

  • Цифровий скімінг: в онлайн-магазину користувач під час покупки вводить дані карти на нібито звичайному сайті, втім через прихований код їх перехоплюють шахраї. Найгірше те, що користувач навіть не помічає цього.
  • Квішинг: це шкідливі QR-коди, які ведуть на фейкові сайти. Зазвичай їх розміщують у публічних місцях, на афішах, банкоматах або надсилають у месенджерах.
  • ШІ-підсилене шахрайство: завдяки штучному інтелекту шахраї створюють фейкові голоси, електронні листи та навіть чат-боти, де виманюють кошти.

Сьогодні deepfake може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) та просити "терміново переказати гроші", на жаль такі голоси поки що дуже важко відрізнити від справжніх– застерігає Довгальська.

Реклама

Як вберегти свої кошти

Банкірка радить перед використанням терміналу чи банкомату оглянути пристрій: сторонні накладки, незвичні деталі чи ливні екрани – це те, на що варто звернути увагу.

Тому при використанні краще прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, обирати безконтактну оплату та користуватись банкоматами у людних і безпечних місцях.

  • Ніколи не передавайте особисті дані картки – навіть якщо дзвонять із банку чи поліції,
  • Уникайте публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або оплат,
  • Активуйте двофакторну автентифікацію на всіх сервісах,
  • Скануйте QR-коди лише з перевірених джерел,
  • Використовуйте віртуальні картки для онлайн-покупок,
  • Підключіть сповіщення про всі транзакції.

Пам'ятайте! Банк ніколи не запитує CVV-код, пароль, SMS-коди або PIN телефоном, в месенджерах чи в листах.

Повʼязані теми:

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv