Хто такий "чумак" та яке походження слова, розповідаємо з посиланням на "Горох".

Дивіться також Хто така "чічка", про яку у "Гуцулянці" співає Іван Попович

Хто такий чумак – звідки взялося слово?

Українська мова зберігає у своїй лексиці назви давніх професій, що відображають історію господарського життя народу, раніше ми писали про професію "вівчар". Одним із таких слів є "чумак" – назва, тісно пов’язана з торгівлею, мандрівництвом і степовою культурою України XVI – XIX століть.

  • Три суспільні прошарки... найбільше прислужилися українській історії. Це козаки, бандуристи і чумаки. (Василь Скуратівський).

Словник української мови: в 11 томах дає таке визначення: чумак – в Україні XV–XIX ст.: візник або торговець, який їздив волами до Чорного й Азовського морів по сіль, рибу та інші товари для продажу.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови зазначено: чумак – торговець сіллю та іншими товарами, який перевозив їх волами на далекі відстані.

Отже, словники фіксують чумака як історичну назву професії, пов’язаної з торгівлею та перевезенням товарів.

В Етимологічному словнику української мови розглядається кілька версій походження слова:

  • деякі історики та мовознавці виводили назву "чумак" від татарського "чум", або "чюм", що значить "ківш", яким пили воду в дорозі;
  • від тюркських слів c̦omak "булава, довгий ціпок", čomak "міцний, кріпкий;

  • від слова "чума", оскільки чумаки часто подорожували степами й могли контактувати з територіями поширення хвороби. Та й їх зовнішній вигляд чумака – чорного від дьогтю, куряви, засмаленого сонцем, теж нагадував хворого.

Можна зустріти й іншу назву чумака – соленик, але вона вживається значно рідше.

Яке б не було походження слова, а воно стало символом професії і культурного явища українського степу протягом багатьох століть. .

Що робили чумаки і як це закріпилося в культурі?

Чумак став одним із символічних образів української культури. Його постать часто змальовується в художніх творах. У поезії Тараса Шевченка неодноразово згадуються чумаки як представники народного життя:

"Ой у полі криниченька,
Там холодна вода,
Там чумаки напували
Свої воли з ярма…"

У романі "Чорна рада" Пантелеймона Куліша відтворено соціальне тло доби, де чумацтво було важливою частиною економічного життя.

Чумаки були українськими торговцями та перевізниками, які з XV до середини XIX століття здійснювали далекі подорожі валками – караванами з возів (мажа), запряжених волами. Ця професія вимагала чимало часу та зусиль. Їхня діяльність мала кілька ключових напрямів:

  • Перевезення товарів, найчастіше солі з Криму, Азовського моря, Дону та риби з південних регіонів.
  • Торгівля. З собою чумаки везли товари зі своїх регіонів, які продавали гуртом і вроздріб у різних містах та селах.

Чумацтво – було важливим економічним явищем, що забезпечувало товарообіг у степових і віддалених місцевостях. Занепад чумацтва настав із появою залізниць у XIX столітті, які зробили перевезення швидшими, безпечнішими та дешевшими.

Для безпечної подорожі чумаки рухалися великими артілями, адже дороги були небезпечні через розбійників. Їх діяльність стала культурним явищем – вони поширювали не лише товари, а й новини, ідеї, традиції між регіонами України та сусідніми країнами. Крім того, назва професії – чумак, чітко окреслила належність до окремої соціальної групи.

В українській мові виникла і низка інших слів, які сформували окреме лексико-семантичне поле, пов'язане з чумацтвом.які сформували які пов'язані з чумацтвом. Чумаки сформували особливу культуру та світогляд: чумацькі пісні, легенди, перекази, які стали частиною української народної творчості.

Образ чумацького шляху знайшов відображення в астрономічній назву – Чумацький (Молочний) Шлях, що асоціювалася з дорогою, якою ходили валки.

Чумацька валка стала сюжетом для багатьох картин, її малювали Т. Шевченко, І. Айвазовський. С. Войцеховський, С. Васильківський А. Куїнджі, П Сипняк.

Пейзаж з волами. С. Васильківський / www.libr.dp.ua

Сьогодні це слово збереглося у прізвищах – Чумак, Чумаченко, Чумаківський, Чумацький, Чумачок та інші. У назвах населених пунктів: село Чумак в Чернігівській області і село Чумаки в Дніпропетровській області.

З чумацтвом пов'язана і низка народних приказок та прикмет

  • Як віз зламається, чумак розуму набирається.
  • Прийшла Покрова, сиди, чумаче, вдома.

Існує й народний танець – "Чумак". Про нього згадувала ще Леся Українка: "Поки люди "йшли козака", поки поважно, по троє против [проти] одного, водили "чумака", Дарки не було видно".

Сьогодні це слово можна зустріти, як назви кількох підприємств та торгівельних марок.

Отже, чумак – у мовному плані слово стало історизмом, але зберігає активність у художньому та публіцистичному стилях як символ дороги, праці та народної витривалості. Слово "чумак" демонструє, як мова фіксує соціально-економічні явища минулого й перетворює їх на культурні образи.