Про це заявила нардепка та Голова підкомітету з питань вищої освіти в Україні Юлія Гришина. Вона поскаржилася, що останні десятиліття цілісні комплекси разом з гуртожитками за безцінь передавались іншим організаціям.
Важливо Як вступити до профтеху у 2021 році: перелік документів і терміни для абітурієнтів
У чому полягає проблема
Нардепка зазначила, що нічого не робили, щоб хоча б зберегти систему профтехосвіти, що створювалась протягом 100 років.
Сьогодні в країні створилась катастрофічна ситуація, коли чинні підприємства, сільськогосподарське виробництво, малий і середній бізнес, фермерські господарства відчувають гострий дефіцит, перш за все, у кваліфікованих робітниках,
– наголосила Гришина.
Тому, як пояснила Гришина, українські підприємства вимушені набирати людей з вулиці, виплачувати їм зарплату в конвертах. Як наслідок – бюджет не отримує податки, а самі працівники не мають ніякого соціального захисту.
Що робить держава
Гришина зазначила, що зараз МОН разом з місцевою владою працює над створенням на місцях навчально-практичних центрів, де молодь може здобути професійні навички.
Актуально У МОН готують новий законопроєкт про професійну освіту: що він змінить
Але їх зусиль замало. Тут потрібна активна участь багатьох міністерств і відомств, а також самих роботодавців. Крім того, Верховна Рада має ухвалити новий закон про професійну (професійно-технічну) освіту замість закону, який діє з 1998 року,
– сказала нардепка.
Додамо, що президент Володимир Зеленський підписав указ про заходи щодо розвитку професійної освіти в Україні та створив спеціальну Раду, яка цьому сприятиме.
Основними завданнями Ради є:
- моніторинг розвитку професійної (професійно-технічної) освіти;
- аналіз та удосконалення законодавства України у цій сфері;
- вивчення тенденцій розвитку ринку праці;
- прогнозування пріоритетних напрямів і шляхів розвитку освіти;
- розробка пропозицій щодо формування сучасних професійних компетентностей у сфері професійної (професійно-технічної) освіти тощо.