Обмеження для шкіл
Уряд вирішив посилити карантин, оскільки приріст інфікованих COVID-19 почав різко зростати і перетнув позначку в 10 тисяч хворих за добу. Зокрема, встановили і деякі обмеження для закладів освіти, повідомляє Освіта 24.
Цікаво Українська мова не є другою за милозвучністю мовою світу: правда про популярний міф
В яких випадках мають закривати заклади освіти? За словами міністра МОЗ Максима Степанова, відвідування садочків, шкіл та закладів позашкільної освіти забороняється, коли на самоізоляції через контакт з людьми, у яких підтвердився COVID-19, перебуває понад 50% дітей та персоналу закладів.
Також заборонено відвідувати закладів освіти групами більше 20 осіб, окрім садочків, шкіл та закладів позашкільної освіти.
Додамо, що учні, які ходять до школи під час карантину, мають дотримуватися відповідних заходів безпеки.
Рекомендації МОЗ щодо навчання / Інфографіка 24 каналу
Раніше у МОЗ наголошували, що дозволяють працювати на час карантину дитячим садочкам і школам для учнів початкових класів. Водночас школярів з 5 по 11 класи мають навчатися дистанційно.
Водночас голова Держспоживслужби Києва Олег Рубан запевняє, що школи та дитячі садочки – це останнє, що може припинити роботу. Адже у закладах освіти спостерігається незначне зростання захворюваності на COVID-19. Школярів хворіє менше 1%.
Карантин у школах
Наразі відомо, що у Києві закриті на карантин сім шкіл (по одній школі в Подільському, Оболонському та Святошинському районах та по дві школи в Голосіївському та Деснянському районах). На дистанційному навчанні перебуває 628 класів у 197 школах Києва. Усього у Києві COVID-19 виявили у 809 учнів та 656 вчителів.
Натомість в Івано-Франківську учні початкових класів відвідують школи в очному режимі, а старші учні навчаються дистанційно. Наразі 84 педагоги хворіють на коронавірус та перебувають на лікарняному. А серед учнів на COVID-19 захворіли 24 дитини.
Натомість у Харкові скасували дистанційне навчання у школах, яке триває вже два тижні. З понеділка, 16 листопада, всі учні шкіл навчатимуть в очному режимі.
Радіодиктант і День української писемності та мови
Щороку в Україні відзначають День української писемності та мови 9 листопада. Офіційним святом цей день обрали у 1997 році. Також на цю дату припадає на вшанування пам'яті Нестора Літописця. За даними вчених, саме з його праць починається українська мова. Історію свята – читайте тут.
В Україні також цього дня провели радіодиктант. Автором тексту став письменник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Іван Малкович, а читала його українцям акторка з чудовою дикцією Римма Зюбіна.
Радіодиктант був задуманий як своєрідний флешмоб чи акція єднання навколо рідної мови, участь у якій міг взяти кожен охочий. Додамо, що цього року в тексті диктанту були слова на перевірку нового правопису.
Правильний текст диктанту оприлюднили уже 11 листопада. Текст радіодиктанту:
Виклики книжкової ери
Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: "Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?" Але коли Джоан Ролінґ написала "Гаррі Поттера" і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.
Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, — бо як інакше вдалося б це зробити?
Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ "енелятка" — з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м’язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.
Але й це не страшно: головне — читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки — це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.
***
Додамо, що взяли участь у радіодиктанті мовний омбудсмен Тарас Кремінь та прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Також приєдналися заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук, голова партії "Голос" Кіру Рудик та акторки Наталія Сумська та Анжеліка Рудницька.
Заяви Шкарлета
Очільник Міносвіти Сергій Шкарлет поскаржився, що час від часу йому доводиться спростовувати "інформаційні вкиди" про зміну тривалості навчання у школах. Але він запевнив, що інформацію про відмову від 12-річної шкільної освіти – це абсолютний фейк.
Сергій Шкарлет / Фото з пресслужби МОН
За його словами, в Україні батьки часто обурюються, що діти закінчуватимуть школу у 18 – 19 років. Натомість Шкарлет вважає, що це не така вже й біда, адже у деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Це він пропонує і для нашої держави.
Водночас психологи пояснили, що це погана ідея, адже не всі діти у такому віці готові до навчання. Так, дитяча психологиня Світлана Ройз каже, що експерти рідко бачать готовність до школи дітей віком від 6 років. Їхня мотивація грайлива. "Дуже рідко у сучасних дітей освітня мотивація доростає до 7 років. Все, що в навчанні до 7 років не є грою, втомлює дитину", – додала вона.
Новини в дошкільній освіті
- МОН розробило базовий компонент дошкільної освіти
У Міносвіти визначили вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини. Наразі цей проєкт документа винесений для громадського обговорення.
Там йдеться про те, що вихователі в садочках мають бути готовими до побудови навчання з цінностями гуманної філософії та педагогіки. Це передбачає сформованість гуманістичних цінностей, особистісної зрілості, широкого світогляду, високого рівня освіченості у педагогів.
- Скандал у дитсадку
У селі Велика Бузова в Полтавській області вихователька дитячого садочку почала бити трирічного хлопчика. А все через те, що дитина не могла самостійно одягнутися і взутися.
На відео видно, що вихователька кричить на заплаканого хлопчика, піднімає його та починає бити. Мама дитини обурена діями виховательки. Дивіться відео – за посиланням.
Поліція області склала на педагогиню адміністративний протокол, адже в її діях вони вбачають ознаки булінгу. Виховательці загрожує штраф від 850 до 1700 гривень або громадські робіти на термін від двадцяти до сорока годин.
Новини у сфері вищої освіти
Як навчатимуться студенти з 16 листопада
Міністерство освіти рекомендує вишам та профтехам з понеділка, 16 листопада, проводити навчання за змішаною формою. Але керівники закладів освіти мають враховувати постанову уряду про карантину. Адже тепер забороняється відвідувати заклади освіти групами більш ніж 20 осіб, крім садочків і шкіл.
А Київський національний університет імені Тараса Шевченка вирішив продовжити навчання в онлайн-форматі до кінця цього семестру – 31 грудня 2020 року через стрімкого поширення пандемії COVID-19. Цікаво, що зимова сесія теж проходитиме дистанційно.
Під Кабміном пікет з вимогою повернути комплексне ЗНО
У Києві в понеділок, 9 листопада, пройшов пікет "Геть кремлівські пазурі від української літератури", на якому активісти вимагали відставки тимчасового очільника МОН Сергія Шкарлета та просили повернути комплексне ЗНО з української мови та літератури.
Пікет щодо повернення комплексного ЗНО з мови і літератури / Фото "Цензор.Нет"
Зокрема, вийшли на пікет поети, письменники, артисти і музиканти. Перед присутніми також виступила відома українська актриса Римма Зюбіна та письменниця Лариса Ніцой. Більше – читайте тут.
Виші України готові приймати на навчання білорусів
У Міносвіти кажуть, що раніше отримали численні прохання від громадян країни-сусідки. А для в'їзду на території України задля отримання освіти, білорусам навіть не потрібна віза або запрошення від вишу.
Ті, хто бажає отримати вищу освіту в Україні, мають можливість вступити у навчальні заклади за ступенями бакалавра, магістра, доктора філософії за спеціальностями відповідних галузей знань. Щоб бути зарахованим до вишу, слід подати документи не пізніше 15 грудня.
Скільки російських студентів прибули в Україну на навчання? В Україну на навчання до вищих навчальних закладів у 2020 році приїхали 265 студентів з Росії.
Додамо, що у 2020 році до українських вишів з окупованого Криму вступило майже 400 абітурієнтів, а з Донбасу – 1629. Які виші та спеціальності вони обрали – читайте тут. Також відомо, що на навчання до вишів приїхали 10 осіб, які не мають громадянства.
Скільки студентів без громадянства приїхали до український вишів? За даними МОН, в Україну станом на 26 жовтня приїхали 10 осіб без громадянства для навчання у вишах.
Читайте також Оксфордський словник обрав найважливіше слово року
Також відомо, що понад 106 тисяч вступників у 2020 році обрали для навчання заклади професійно-технічної освіти. З них за регіональним замовленням зараховано 95 тисяч осіб, а за держзамовленням ще понад 10 тисяч.
Цікаво, що минулого року понад 12 тисяч учнів з профтехів навчалися за дуальною формою. Завдяки цьому вони отримали багато практики, тож згодом легко влаштуються на роботу.
Цей експеримент засвідчив позитивні результати впровадження елементів дуальної освіти: високий рівень працевлаштування – до 97%; підвищення якості професійної підготовки на 12-17%; додаткові фінансові надходження – до 50 тисяч гривень у кожному профтесі тощо.