Як же називається відомий антигерой багатьох казок Кощей Бессмертний українською, розповідаємо посилаючись на пояснення УНІАН.

Дивіться також Не кажіть "достопримечательность": як правильно і без помилок перекласти це слово

Як називати казкового персонажа – Кощій чи Чахлик?

У слов’янських казках ми часто зустрічаємо похмурого персонажа, старого чаклуна – "Кощея Бессмертного". У казках він часто викрадає дівчат і тримає їх у полоні, збирає скарби та милується своїми коштовностями. Його "безсмертя" полягає в тому, що душа чи смерть схована поза тілом:

На острові Буяні стоїть дуб, на дубі скриня, у скрині заєць, у зайцеві качка, у качці яйце, у яйці – голка, а на кінці голки смерть Кощея.
– так розповідає казка.

Лише знищивши яйце та голку, герой може перемогти чаклуна і зло.

Одним із суперечливих моментів є те, як правильно називати його українською – чи має ім'я переклад, чи залишається незмінним?

Кощєй Бессмертний, українською звучить як – Кощій Безсмертний. Можна зустріти й іншу назву персонажа – Костій Бездушний.

Про походження слова "Кощій" є кілька версій:

Перша. Від давньоруського – костити – "поганити", "бруднити", "паплюжити", "сквернити". В праслов'янській мові *kostь , могло означати те саме, що і "гидота" – з первісного значення "труп", "падло". Ймовірно звідси пішли слова – "костити" та "кощунство": костити – "брудно лаяти" і кощунство – блюзнірство (кощун – блюзнір). А Кощій – осквернитель.

Друга. Від слова "кістка" – кощавий. Бо саме так описують персонажа – кістяк, обтягнутий шкірою і з черепом у руці.

Третя. Слово тюркського походження, точніше половецького. На Русі у давньослов'янській мові, це слово вживалося у значенні – раб чи бранець – košci. Відома і цитата з твору "Слово о полку Ігоревім" (Слово про Ігорів похід), після поразки на річці Калка:

Ту Игорь князь высЂдЂ изъ сЂдла злата,
а въ сЂдло кощїєво.
– рядки з твору.

Четверта. За іншою версією, теж половецькою, слово "кощій" прирівнюється до значення – "кошовий". Світлана Плетньова, історикиня та авторитетна дослідниця цієї доби, згадує це слово у своїх дослідженнях, як "кощей" у значенні – "кошовий", тобто керівник половецького коша. З часом слово потрапило у нашу мову, зокрема у термінологію, пов'язану з козацтвом. А козацькі кошові довгий час були жахастиком для московитів. Цю версію чудово пояснили на своєму каналі Брати Капранови.

П'ята. Ще один половецький персонаж, пов'язаний з "Кощеєм" – половецький князь – Шолудивий Боняк. Про нього пише Михайло Драгоманов у праці "Шолудивий Буняка в українських народніх оповіданнях", опублікованій у 1887 році:

Цей образ і ім’я (тобто – Кощей Бессмертный) частіше буває у казках Великоросійських ніж в українських, з яких поки надруковано одну з ім’ям Костія (у Чубинського).
– цитата з твору.

Ймовірно через те, що половці кочували у більшій чисельності на теренах сучасної Росії і це збірний образ ворога.

Вікіпедія подає ще дві версії: від къшь – "жереб", "доля". Та нижньолужицького koštlar – "заклинач", що теж підходить для казкового образу.

Але зауважимо – не варто сюди вплітати Чахлика Невмирущого.

Звідки взявся в українців Чахлик Невмирущий?

Не замінюйте Кощія Безсмертного на Чахлика чи інший вигаданий переклад, які іноді використовують невдало або навіть маніпулятивно.

Назву "Чахлик Невмирущий" почали використовувати у 90-х роках – на початку 2000-х, для жартів та висміювань в КВК та відомому скетч-шоу "Казки У". Втім, така назва фіксується ще до 1991 року. Припускають, що це російська пародія на українізацію, що може сягати 1920-х років, на зразок інших перекладів – спалахуйка (запальничка) чи розчепірка (парасолька).

Українською правильно казати саме – Кощій Безсмертний, а не "Чахлик" чи інші вигадані варіанти.

Щодо походження персонажу, то він примандрував у фольклор зі слов'янської міфології та зафіксований у казках XVIII – XIX століття.

Сьогодні можна зустріти пояснення про справжню суть, символізм та походження персонажа у багатьох блогах: від міфологічного охоронця потойбічного світу – Чорнобога до образу половецької навали та ворога.

Хто такий Кощій Безсмертний: дивіться відео

Цей образ символізує холод, жадібність і невмирущу темну силу, що протистоїть світлу й любові. Хоч у нашому фольклорі згодом його витіснив Змій, постать Кощія й досі лишається яскравим прикладом того, як казки передають боротьбу добра і зла через метафори та символи.