Так, вчителька початкових класів Марина Федорончук та психологиня Марія Леонова розповіли свої історії, які змінили їх життя завдяки роботі.

Зверніть увагу "Російська – мова ворогів": вчительку з Дніпра не звільнятимуть через проукраїнську позицію

Жінки ризикнули переїхати задля кращого місця роботи в інші міста та ні разу не пошкодували про це. Вони запевняють: зміна роботи – це спосіб підвищити свою самооцінку і повірити в себе.

Романтично-практична історія

Марина Федорончук раніше навчала учнів початкових класів в Одесі, проте заради нової роботи переїхала до Києва. "Спершу треба "знайти" себе в житті, а роботу знайдете в будь-якому місті", – каже Марина.

Вона розповіла, що 5 років працювала у рідній Одесі. Найдовше – в інтернаті з учнями 1 − 4 класів, які мали серцево−судинні захворювання. Але через реформу про санаторні школи вона залишилась без роботи.

Можна було шукати роботу в Одесі або скласти руки й сумувати. Але ж знаю, що як тільки життя підводить тебе до серйозних змін – чекай на нові можливості. Мій чоловік запропонував переїхати до столиці. Ідея мені відгукнулась,
– зізналася Марина.

За словами вчительки, спочатку було страшно залишати дім, рідних і друзів. Так, на одній чаші ваг стояли зміни та рух уперед, а на іншій – така затишна зона комфорту.

Проте зміни були на краще. Тепер Марина Федорончук вже рік викладає у приватній школі ACE school в Києві. Впроваджує реформу НУШ у першому класі, це новий прекрасний досвід.

Мій досвід показує: якщо хочеться змін, якщо відчуваєш, що застряг на одній ланці — не бійся і склади ретельний план змін. Можна прописати все до дрібниць у блокноті: плюси та мінуси перебування в кожному місті та подивитись, де "плюсики" переважають,
– каже педагогиня.

До того ж, Марина запевняє, що зміна роботи суттєво підвищила її самооцінку. Вона навіть не уявляла, який попит на вчителів початкових класів у столиці.

"Я побувала на п’ятьох співбесідах і всі школи запросили мене на роботу. В такі моменти відчуваєш значущість, віриш у свої сили. З’являється розуміння: не тебе обирають, а ти обираєш", – наголошує вона.

Як обрати "щасливу" для себе школу? Вчителька радить пильнувати, щоб це був акредитований заклад освіти. Адже у великих містах із цим велика проблема. Є багато авторських шкіл із цікавими методиками, але вони мають юридичні нюанси.

Обирайте школу, яка працює за розробленою концепцією та має чітку структуру. Так вам буде простіше познайомитися з устроєм закладу, дізнатися, за якими механізмами школа функціонує,
– стверджує Марина Федорончук.

Також варто дізнатися, чи адміністрація школи схвально ставиться до того, щоб підтримувати ваші суперкреативні ідеї. Адже молоді вчителі часто мають багато сміливих проєктів та енергії для їх втілення.

І при пошуку роботи звертайте увагу не лише на зарплату, а й на умови, в яких працює колектив. Поспостерігайте за настроєм колег-вчителів, щоб зрозуміти, чи щасливі вони на цій роботі.

Читайте також Школярі здивували улюблену вчительку, привітавши її в день заміжжя: милі фото

"Якщо зчитується позитивний настрій, вчителі й діти гарно лагодять і немає пригніченої атмосфери – це дуже добрий знак. Керівництво на такі речі не вплине і тим паче їх не приховає", – наголошує вчителька.

Смілива й надихаюча історія

"Хочеться великих змін? Дійте! Ви пошкодуєте лише через бездіяльність", – запевняє Марія Леонова. Вона переїхала зі Львова до Києва.

Жінка розповіла, що вона здобула освіту магістра практичної психології. З дітками почала працювати ще в університеті як няня та аніматор. Потім почала працювати у Центрах розвитку дітей, де навчала діток від одного року до 4 – 5 років.

Змінити своє життя вона вирішила під час роботи у Львові в школі КМДШ у дошкільному відділенні.

Прийшло розуміння: "Хочу переїхати жити й працювати до іншого міста". Я розвивалась професійно у високому темпі й відчула: в такому улюбленому й камерному Львові місця мені замало. Хотілось новизни, динаміки, ширших горизонтів. Тому наважилась на переїзд до столиці,
– зізнається Марія.

У Києві вона хотіла працювати теж з дошкільнятами. Проте вчительці запропонували роботу тільки з 5-класниками, тому вона відмовилась.

"Коли я розмістила своє резюме з позначкою "Київ", отримала шалену кількість відгуків. Це навіть дещо шокувало мене. Відвідала багато співбесід, щоб обрати місце роботи для душі. В жодній школі мені не відмовили: це було ще одне особисте здивування. Це приємно, класно й надихає", – додала Марія Леонова.

З-поміж пропозицій жінка обрала садочок, який займається з дітьми за системою Монтессорі. Але вже за рік роботи вона побачила вакансію від Новопечерської школи і вирішила спробувати влаштуватися туди.

Внутрішнє чуття не підвело: співбесіда, яку проводила керівниця початкової школи Марина Пристінська — найцікавіша в моєму житті. Я побачила, що людина горить своєю справою, і мене це теж запалило зсередини. Мене запросили до команди Новошколи та дали групу старших дошкільнят», – розповідає вчителька.

Цікаво "Тут не женуться за програмою": українка розповіла, як проводять уроки в школі Канади

Там вона вирішила разом із дітьми "прокачувати" своє хобі – фотографію. Вона робила з учнями фотолистівки, а класні двері були оформлені фотографіями з учнями у червоних окулярах.

Але ще через рік психологиня відчула, що хоче далі щось змінити. Цього разу це була сфера. І Марія Леонова стала фотографинею, яка фільмує всі емоції та яскраві моменти дітей.

Зараз вона працює з родинами та отримує величезне задоволення. "Чи повернусь до роботи в школі? Хто знає, в цьому житті все можливо! Тож якщо вам хочеться великих змін – дійте! Ви пошкодуєте лише через власну бездіяльність", – підсумовує Марія.