Чи є в українській мові слово "об'ява", розповідаємо з посиланням на пояснення "Словник.UA".
Дивіться також Не кажіть "по вівторкам": ось де закралась помилка у цій звичайній фразі
Чи "об'ява" те саме, що "оголошення"?
Чи траплялося вам слово "об'ява" в сучасних інформаційних ресурсах? Що ви його зустрічали у літературі, то не викликає сумніву. А знаєте, що воно означає, та чи взагалі існує в українській мові?
Якщо заглянути до словників, то ви побачите "об'ява" з тлумаченням: "те саме, що оголошення". А саме – повідомлення, оповіщення про що-небудь, або ж дія, у значенні "оголосити". Найчастіше – про роботу, послуги чи товари, а раніше через оголошення в газетах шукали наречених, вказуючи чіткі вимоги до кандидатів / кандидаток.
Втім, не все так просто і статус цього слова цікавий. Походить слово "об'ява" від слова "явити", тобто – показати; зобразити; виявити. Але деякі мовознавці, як-от портал "Мовимо", наполягають на тому, що це слова калька з російського "обявление".
Чи слово "об'ява" – калька: дивіться відео
А у словниках воно опинилося, бо чимало їх писалося під тиском російської, точніше радянської влади. І як аргумент, Словник Бориса Грінченка, виданий у 1907 – 1909 роках у Києві у 4 томах, такого слова не містить.
Тому, у сучасній літературній мові віддавайте перевагу слову "оголошення", тоді як "об’ява", можете вважати розмовним чи суржиком. Однак, воно не вигадане, засвідчене в словниках і має історичне вживання та приклади з літератури ХХ століття:
Зсередини вітрини до скла була приліплена рекламна об'ява. (Всеволод Нестайко)
В гімназії були вивішені об'яви, де повідомлялося, що в неділю, о 10 годині ранку, відбудеться лекція професора Московського університету Д. І. Яворницького про народних музикантів-кобзарів. (Іван Шаповал)
Студенти заметушилися і стали бігти до дошки об'яв. (Григорій Тютюнник).
Гадаємо з часом, на хвилі мовного піднесення, мовознавці нам вкажуть ще на не одну таку "приблуду" у наших словниках. Говоріть українською!