Що називали "очкуром", розповідаємо з посиланням на канал "Живе минуле".
Що таке "очкур" в українській мові?
Читаючи українську класику або знайомлячись із козацьким побутом, можна натрапити на слово "очкур". Для сучасного читача воно часто залишається загадкою, хоча колись без очкура не обходився майже жоден елемент народного одягу.
Є слова, які дедалі рідше можна почути в повсякденному мовленні, хоча ще кілька поколінь тому вони були добре відомі кожному. Одне з них – "очкур". Сьогодні його найчастіше можна зустріти в художній літературі, етнографічних описах або народних піснях.
Очкур – це шнурок, тасьма або ремінець, який протягують у верхній край штанів, шароварів чи іншого одягу, щоб затягувати його на поясі. Саме очкур утримував одяг на талії ще задовго до появи сучасних ременів і гумок.
Слово "очкур" має тюркське походження: у кримськотатарській мові та турецькій – učkur,. Воно прийшло до української мови через контакти з тюркськими народами й походить від слова, що означало "пояс", "мотузок" або "шнур для підперізування". Разом із козацьким одягом ця назва міцно закріпилася в українській мові. Хоча слово могло буди відоме і давніше, як і власне цей аксесуар.
- Дід хутко зсунувся з печі на лежанку, підтягнув на білих штанях очкур. (Дмитро Бедзик)
- Якби вам той чорт пострічався, то у вас з переляку, мабуть, очкур би луснув. (Марко Вовчок)
Цікаво, що словник наводить ще два варіанти написання – "учкур" (як воно звучить у тюркських мовах) та "бочкур".
Особливо часто слово "очкур" пов'язують із козацькими шароварами. Саме завдяки очкуру їх можна було швидко підтягнути або послабити. Недарма в українській мові виник і фразеологізм "затягнути очкур", тобто почати жити ощадливо, обмежувати свої витрати. За значенням він близький до вислову "затягнути пасок".
Що таке "очкур": дивіться відео
Є й інші фразеологізми з цим словом:
"вси́пати (ки́нути, вки́нути) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому" – завдати неприємностей кому-небудь.
та "як очкур на шию" – уживається для вираження заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібний, треба) – "Воно мені треба, як очкур (мотузка) на шию".
Якщо ви не знали значення слова, але чули його як прізвище – Очкур, а воно є, то тепер знаєте, що утворене воно від діяльності – майстра, який виготовляв очкурі зі шкіри чи рослинних волокон.
Тож якщо в літературі чи музеї вам трапиться слово "очкур", ви вже знатимете, що це не просто мотузка, а важлива деталь традиційного українського одягу, яка має давню історію й залишила свій слід навіть у фразеології.