За його словами, щоб бути захищеним від цькування, важливо вміти розпізнавати ситуації булінгу та правильно фіксувати факти.

До теми Вчителька побила учня, бо той не міг розв'язати приклад: батьки кажуть, що це не перший випадок

Горбачов вважає, що насамперед необхідно розширити відповідальність педагогів та керівників за вчинення ними булінгу, якщо це доведено судом.

Необхідні рішучі дії для захисту учнів, які постраждали від булінгу. Зараз склалася доволі небезпечна ситуація, коли вчитель або директор, визнані винними у вчиненні булінгу, продовжують працювати з тими ж дітьми,
– наголосив Сергій Горбачов.

Посилення відповідальності педагогів та директорів, яких суд уже визнав винними за вчинення булінгу.

На думку омбудсмена, ситуації, коли педагог і далі працює в школі або ж претендує на керівництво чи отримує нове звання попри визнання його винним у булінгу, є небезпечними для учнів.

Горбачов закликає закріпити в законодавстві додаткові санкції, окрім штрафів. Зокрема:

  • пониження категорії;
  • позбавлення педагогічних та почесних звань;
  • позбавлення надбавок та премій.

Такої законодавчої ініціативи наразі не зареєстровано в парламенті. Омбудсмен написав, що звернеться з листом до Верховної Ради.

Потрібно посилити і юридичний захист учнів.

Це пропонується в законопроєктах №6393, №6393-1, №6457. Зокрема:

  • додати до учасників освітнього процесу також учасників процесу оздоровлення та відпочинку дітей, учасників спортивних змагань та (або) навчально-тренувальних зборів, закладів охорони здоров’я, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку тощо;
  • внести визначення "булінг" також до інших законів – "Про фізичну культуру і спорт", "Про охорону дитинства", "Про оздоровлення та відпочинок дітей".

Варто захистити педагогів від цькування та мобінгу.

Це пропонується в законопроєкті №4306. Зокрема, передбачене покарання за цькування педпрацівників та вводиться поняття "мобінг", тобто приниження та створення ворожої атмосфери в трудовому колективі для певного працівника іншими працівниками.

Проте він отримав низку зауважень від головного науково-експертного управління ВРУ та не ставився на голосування. На думку управління, законопроєкт має проблеми з процедурою доказу порушення.

Протягом останьго місяця у школі учні та вчителі часто стикалися з булінгом. У деяких випадках конфлікти вирішувалися, а іноді – дітей доводилося переводити до інших шкіл. Нидче читайте 5 гучних випадків цькування у школах:

  • В одеській школі під час уроку вчителька не стрималася та пластиковою пляшкою побила учня. В цей час інші школярі почати запитувати вчительку, навіщо вона б'є хлопчика. На інцидент відреагували у місцевому управлінні освіти. Деталі та відео – дивіться за посиланням.
  • На Закарпатті шкільна вчителька молодших класів на уроці математики кричала на учня 4 класу, принижувала і била рукою по голові через те, що хлопчик не міг розв'язати задачу біля дошки. Після гучного скандалу педагогиня написала заяву про звільнення. Відео – дивіться у статті.
  • Під Києвом вчителька молодших класів Лариса Рудик вчиняла булінг над учнями. Одного школяра вона вдарила головою об парту так, що в нього аж пішла кров з губи. Крім того, вона застосувала психологічне насильство до іншої дитини, використовуючи образи, крик та залякування.
  • У селі Жабокрич Вінницької області директор школи накричав та вдарив по голові учня 7 класу. Це все сталось через те, що діти перешіптувались під час уроку. Зараз потерпілий хлопчик боїться ходити на уроки трудового навчання та неохоче розповідає про інцидент.
  • Вчительку Копашнівської школи на Закарпатті суд оштрафував на 850 гривень за систематичний психологічний булінг першокласниці. Але навіть попри булінг, у школі педагогиню не відсторонила, а дали усне попередження.

Булінг – це агресивна поведінка дітей одне до одного, яка має на меті: принизити, залякати, часто супроводжується фізичним насиллям. В Україні створили закон щодо протидії булінгу, який передбачає чіткий алгоритм дій на випадок цькування.

Види булінгу:

  • психологічний (образи, погрози, залякування, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, маніпуляції, шантаж);
  • фізичний (стусани, удари, штовхання, зачіпання, ляпаси, підніжки, тілесні ушкодження);
  • економічний (крадіжки, пошкодження речей та одягу, вимагання грошей або їжі чи інших предметів, примушення вкрасти);
  • сексуальний (непристойні рухи, погляди, жести, прізвиська, поширення образливих чуток, знімання та розповсюдження відео з переодяганням, сексуальні жарти й погрози);
  • кібербулінг (цькування та приниження за допомогою електронних пристроїв, зокрема мобільних телефонів, інтернету).

До слова, звіт ЮНЕСКО у 2019 році засвідчив, що з проявом булінгу зустрічається майже кожна третя дитина, а кожен 10 учень стає жертвою кібер-залякування. В Україні протягом першого року дії закону щодо протидії булінгу (2019) судами було розглянуто понад 300 справ.