Майже кожен другий український підліток не знає базової математики. Такі результати демонструє дослідження освітніх втрат з математики від EdEra та Tokarev Foundation.
Дивіться також Очільник МОН розповів, чи виїжджають масово старшокласники за кордон
Чи знають українські підлітки математику?
Фахівці проаналізували результати НМТ з математики 2022 – 2024 років і дані PISA-2022, інтерв'ю з учителями та діагностичні тести учнів 5, 7 і 10 класів у межах проєкту з подолання освітніх втрат від благодійного фонду savED.
Міжнародне дослідження PISA‑2022 засвідчило, що 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики, а лише 3% мають найвищі результати. На НМТ з математики торік 12% учасників не подолали поріг, відповівши гірше за рівень 5 – 7 класу. Середній результат при цьому був 132,5 бала зі 200. 12% – це кожен восьмий учень. З української мови та історії таких було всього 1%.
Фахівці при цьому наголошують: математика – це не тільки про оцінки та НМТ, а й про те, чи зможе людина мислити критично, прораховувати ризики й ухвалювати рішення. Втрата відповідних навичок у школі стає причиною їхнього браку у майбутньому в економіці, технологіях і управлінні. Також слабка математика підриває фінансову грамотність молоді.
Мрієте про вищу освіту за кордоном? Подбайте про спрощену процедуру вступу вже зараз. Дистанційна школа "Оптіма" пропонує отримати подвійний диплом, який допоможе продовжити навчання в будь-якій точці світу.
У дослідженні виділили 6 клас як критичну точку. У цьому класі учні втрачають мотивацію та не засвоюють ключові теми. Згодом не можуть опанувати алгебру, геометрію і STEM‑предмети.
Крім того, освітні втрати посилює і брак вчителів математики, фізики, хімії. Цю проблему озвучували в Міністерстві освіти і науки України ще раніше.
Дивіться також Відпочиватимуть не всі: коли будуть весняні канікули у школах України у 2026 році
Про що попереджають у МОН перед стартом реформи старшої школи?
- В Україні триває підготовка до повноцінного впровадження реформи старшої школи.
- З наступного року по всій країні впроваджуватимуть нову архітектуру шкільної мережі як реакцію на демографічні зміни у громадах.
- У МОН зазначають, що управлінська інерція на рівні громад є найбільшим ризиком, здатним заблокувати їхній стратегічний розвиток.
- Детальніше про ключові виклики реформи розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.