Із вересня 2022 року школярі п’ятих класів усіх шкіл України розпочнуть навчати за новим Держстандартом Нової української школи.
До теми Робототехніка та STEM-освіта: МОН оновило модельні програми для учнів 5 – 6 класів НУШ
Що зміниться у викладанні фізкультури
Мета, завдання та зміст навчального предмета "Фізична культура" для 5 – 6 класів НУШ регламентовані навчальною програмою, яка розроблена на основі Держстандарту та має гриф "Рекомендовано МОН".
Заклади освіти можуть використовувати цей комплексний освітній документ або розробити на його основі власну програму й затвердити її рішенням педагогічної ради.
Модулі програми
Модельна навчальна програма реалізує ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні вміння школярів у фізичному вихованні. Вона побудована за модульною системою та містить:
- інваріантний (обов’язковий) модуль: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка;
- варіативні модулі (загальна кількість – 44): аеробіка, бадмінтон, баскетбол, бейсбол, велоспорт, військово-спортивні ігри, волейбол, гімнастика, настільний теніс, плавання, рухливі ігри, футзал, хокей на траві та інші види спорту.
Як сформувати змістове наповнення варіативної складової? Це рішення приймає школа самостійно. Перед новим навчальним роком заклад освіти має обрати з рекомендованого переліку 12 – 16 варіативних модулів. Програма кожного з них має містити методичні вказівки.
Під час вибору модулів слід врахувати:
- наявність матеріально-технічної бази;
- регіональні традиції;
- кадрове забезпечення;
бажання учнів.
На початку кожної чверті школярам пропонується обрати (шляхом обов’язкового опитування) 3 – 4 модулі з визначеного переліку (щоразу вони мають обирати нові).
Наприкінці зазначеного навчального періоду, з метою закріплення та вдосконалення знань та навичок, у школі потрібно проводити різноманітні спортивні заходи (ігри, змагання, челенджі, квести тощо).
Розподіл учнів на групи під час фізкультури
Медична група для занять фізкультурою визначається лікарем під час обов’язкових медичних профілактичних оглядів.
Відповідно до інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, з урахуванням стану здоров'я, школярі зараховуються до:
- основної групи (здорові діти та діти, які мають гармонійний, високий або середній рівень фізичного розвитку). У цій групі навчання фізкультури проводиться в повному обсязі;
- підготовчої групи (діти, які перебувають в реабілітаційному періоді після випадку гострої захворюваності та діти із середнім рівнем функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи). Школярі цієї групи опановують навчальний матеріал відповідно до вимог програми;
- спеціальної групи (діти, які мають значні відхилення постійного чи тимчасового характеру в стані здоров'я). На уроках фізичної культури учні виконують коригувальні вправи та вправи для загального фізичного розвитку.
Дозволене навантаження для школярів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює вчитель. Проте незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, відвідування уроків фізичної культури є обов’язковим.
Домашні завдання
Домашні завдання з фізичної культури мають бути спрямовані на підвищення рухливого режиму, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту у вільний час.
У разі уповільнення розвитку фізичних якостей школяра, учитель складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, в якій вказується:
- завдання;
- фізичні вправи, послідовність їх виконання та кількість повторень;
- інтервали відпочинку;
- засоби самоконтролю;
- відмітка про виконання завдання.
Також учні можуть узгоджувати з учителем індивідуальну програму самостійних занять у позаурочний час із різних варіативних модулів. Такі заняття надають додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.
Складання розкладу навчальних занять
Типовою освітньою програмою для 5 класів передбачено три години фізичної культури на тиждень. Під час складання розкладу не рекомендується «задвоювати» уроки фізичної культури чи проводити їх два дні поспіль.
Якщо є потреба планувати урок у двох і більше класах одночасно, слід врахувати, що в одному приміщенні мають перебувати школярі однієї вікової групи.
Оцінювання учнів
Із метою визначення даних фізичної підготовленості школярів, у вересні-жовтні слід провести тестування рівня розвитку основних фізичних якостей (з урахуванням віку та статі учнів), зокрема:
- швидкість (біг 30 метрів);
- витривалість (рівномірний біг без урахування часу);
- гнучкість (нахил тулуба вперед із положення сидячи);
- сила (згинання та розгинання рук в упорі лежачи);
- спритність (човниковий біг 4×9 метра);
- швидкісно-силові (стрибок у довжину з місця);
- метання малого м’яча на дальність;
- піднімання тулуба в сід за 30 секунд.
Отримані результати тестувань заносяться до персональної порівняльної таблиці школяра, яка може бути доповнена іншими вправами на розсуд вчителя.
Формувальне оцінювання
При оцінюванні навчальних досягнень учнів 5 – 6 класів слід використовувати методику формувального оцінювання (переважно здійснюється вербально). Компонентами його успішного застосування є:
- формулювання об’єктивних і зрозумілих освітніх цілей. Учитель має розробляти, доводити до відома й обговорювати зі школярами цілі уроку та кожного завдання;
- створення ефективного зворотного зв’язку. Він має бути чітким, зрозумілим, своєчасним, відбуватися в комфортній психологічній атмосфері;
- ознайомлення учнів із критеріями оцінювання до початку виконання завдання, а також представлення їх у вигляді градації (опис різних рівнів досягнення очікуваного результату);
- активна участь учнів у навчанні (цьому сприяє різноманітні прийоми, форми та методи роботи з навчальним матеріалом);
- рефлексія, взаємооцінювання, самооцінювання у вигляді форм, таблиць тощо;
- коригування підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання спільно з учнями.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання (тестування фізичних можливостей учнів) рекомендується проводити декілька разів упродовж навчального року під час уроку. Зверніть увагу, що не варто відводити для цього окремі заняття.
Підсумкове оцінювання
Для проведення підсумкового оцінювання рекомендується застосовувати 6 компонентів, кожен з яких має свою міру у відсотках (їхня загальна сума – 100%). За допомогою різних способів оцінювання визначається:
- Ставлення до уроків, відвідування, активність при підготовці до уроку – 10%. Визначається шляхом спостереження вчителя.
- Навички і вміння, визначені навчальною програмою, здатність їх застосовувати у повсякденному житті, в ігрових та змагальних ситуаціях – 20%. Визначається шляхом моніторингу, спостереження вчителя та самооцінювання.
- Розвиток фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість, гнучкість) – 20%. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання.
- Особистий прогрес школяра у показниках підготовленості – 20%. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання.
- Знання та їх застосування на практиці (основні поняття, визначені програмою, правила ігор, розуміння процесів, що відбуваються в організмі під час виконання вправ тощо) – 15%. Визначається шляхом спостереження вчителя та самооцінювання.
- Поведінка (соціальна поведінка, відвідування спортивної секції, участь у змаганнях, дотримання правил безпечної поведінки і збереження здоров’я на уроках та в позаурочних заходах) – 15% Визначається шляхом спостереження вчителя, взаємооцінювання та самооцінювання.
До слова, МОН спільно з Міністерством молоді та спорту затвердили концепцію розвитку щоденного спорту в закладах освіти. Зокрема, у школах планують щоранку робити руханки та вправи. Деталі – читайте у статті.