Чому росіянізм "я счітаю" не стосується власної думки, і у яких випадках він перекладається дослівно, розповідаємо з посиланням на філологиню Світлану Чернишову.
Не "рахувати", а "вважати": коли ці слова не можна плутати
Цей вислів, як не прикро, є однією з найпоширеніших помилок, якої припускаються не лише в розмовній мові, а й публічному просторі.
"Я рахую, що це неправильно", "Рахую, він має рацію", "Як ти рахуєш?" – такі вислови можна почути досить часто. Проте вони не відповідають нормам української літературної мови.
Мовознавці наголошують: дієслово "рахувати" в українській мові насамперед означає лічити, визначати кількість, вести облік, виконувати обчислення. Наприклад:
- "рахувати гроші";
- "рахувати до десяти";
- "рахувати витрати";
- "рахувати дні".
Чому ж так часто кажуть "я рахую"? Мовознавці пояснюють це впливом російської мови, де дієслово "считать" – багатозначне. Зокрема, має два значення: "лічити" і "вважати". В українській мові ці значення розмежовані різними словами.
Коли йдеться про власне судження, думку, переконання чи оцінку, нормативно вживати дієслово "вважати".
- "Я вважаю, що це правильне рішення."
- "Вона вважає, що потрібно зачекати."
- "Як ти вважаєш?"
- "Багато науковців вважають, що..."
Саме таку норму подають сучасні словники української мови. Дієслово "вважати" означає мати певну думку про когось або щось, оцінювати, визнавати.
Крім того, маємо ще низку снонімів, які допоможуть звучати ще виразніше:
- гадаю,
- міркую,
- думаю,
- мислю,
- переконаний,
- впевнений.
Як замінити "счітаю": дивіться відео
Водночас у словниках можна знайти значення дієслова "рахувати" – "уважати, вважати". Це історичне значення існувало в українській мові й трапляється в класичній літературі.
А мовознавиця радить як перекласти речення без калькувань, де використовують слово "считать":
Считать возможним – Визнати можливим.
Считать своим долгом – Вважати своїм обов'язком.
Я к вам на счет лечения – Я до вас щодо лікування.
Это не в счет – Це не береться до уваги.
Жить за чужой счет – Жити чужим коштом.
В конечном счете – Зрештою, врешті-решт.
Тож замість висловів "Я рахую, що...", "Як ти рахуєш?" краще сказати: "Я вважаю, що...", "Як ти гадаєш?". Таке слововживання є точнішим і багатшим.