Однак кожній родині, школі та садочку потрібно мати свій план дій, і вже тренуватись його виконувати. Нижче читайте інструкцію для перевірки навчального закладу на випадок НС.

До теми Як підготувати дітей до можливих воєнних дій в Україні та чи готові навчальні заклади

Від батарейок до сухпайків: що просять принести в школи

У соцмережах батьки розповідають про підготовку садочків і шкіл до можливої військової агресії. Але така підготовка дуже різниться. Наприклад, дитяча письменниця та блогерка Татуся Бо навела приклади того, що просять батьків у київських школах:

  • принести з дому підписану іменем дитини ковдру;
  • закупити свічки;
  • купити по 10 батарейок АА на кожного учня;
  • принести по два 5-літрових бутлів води на кожного учня.

А в одній приватній школі попросили батьків закупити і ковдри, і воду, і сухпайки. Інші ж пишуть, що у закладах їхніх дітей таких списків покупок не давали.

Ще в одному садочку скинули інформацію, де найближче укриття та медична частина, а ще попросили зробити бейджі з повною інформацією про дитину.

Де шукати своїх дітей у разі небезпеки – батьки мають запитати в дитсадку і школі. Адже не в кожному закладі є укриття чи підвал.

Завуч столичної школи Любомир Федорів розповів, що з районо прийшла вказівка попросити батьків зібрати "тривожні рюкзаки" дітям, де би були:

  • вода питна;
  • проста їжа на чотири години;
  • галети,
  • індивідуальна аптечка;
  • ліхтарик з запасними батарейками;
  • невеличка ковдра.

А бігти із цими рюкзачками доведеться до найближчої станції метро, оскільки підвалу у будівлі немає.

План дій у разі надзвичайної ситуації

В одному зі столичних садочків директорка запросила інструктора з фізичної безпеки для допомоги. Він повідомив, що у разі надзвичайної ситуації дітей мають відвести на перший поверх, де міцні стіни. Потім подалі від вікон вкласти малюків на підлогу.

Цікаво, що дітей цьому можна вчити у формі гри хоча б кожні 10 днів – щоб потім вони були готові в разі небезпеки.

Інструктор також радить кожній родині мати свій план дій. Наприклад, школа розташована на правому березі Києва, а люди живуть на лівому.

Мости будуть стояти. Не дай боже, мости будуть зруйновані. Тому я рекомендував би знайти родичів чи друзів, які найближче перебувають від школи. І щоб дитина чекала там,
– радить інструктор Олексій Павлійчук.

І батьки мають пройти з дитиною цим маршрутом. Крім того, варто роздрукувати Google-мапу і намалювати на ній маршрут, аби дитина могла знайти дорогою. Але, звісно, такий варіант підходить для старших дітей.

З членами родини треба домовитися заздалегідь – де ви зустрічаєтеся у разі чого. Оскільки може не бути зв’язку, електрики, сяде телефон тощо.

Інструктор наголошує, що зараз не йдеться про паніку, а лише – про підготовку і логіку. Бо якщо у вас є хоч якийсь план – ви швидше зорієнтуєтеся у будь-якій нестандартній ситуації.

Що робити дитині у випадку НС, якщо вона в школі

Вчитель "Захисту Вітчизни" зі школи прифронтового Маріуполя Геннадій Іванченко підготував інструкцію для школярів на випадок бойових дій і артилерійських обстрілів, передає "Освіторія".

Якщо учень перебуває в школі:

  • Пам’ятайте, що в школі за життя та безпеку дитини відповідають вчителі та адміністрація. Тож, варто виконувати їхні вказівки.
  • Дітям не можна намагатися самостійно та без дозволу вчителя залишити приміщення школи, щоб дістатися дому. Це може бути небезпечно.
  • Якщо дитина має можливість – нехай зателефонує своїм рідним, щоб узгодити подальші дії.
  • Якщо в районі школи почався артилерійський обстріл, то треба перечекати його в безпечному місці під наглядом учителів.

Експерт додав, що бойові дії майже ніколи не починаються неочікувано. Постійно працює військова розвідка, існують лінії оборони, є відпрацьований план контрзаходів. За обставин реального вторгнення школи найімовірніше вчасно закриють.

Що кажуть у МОН

Очільник МОН заявив, що варто зберігати спокій та тверезо аналізувати все, що лунає сьогодні в інформаційному просторі нашої країни та за її межами. Заклади освіти України продовжують працювати у звичному режимі, освітній процес триває без змін і жодних рішень щодо його призупинення у зв’язку з ситуацією в країні немає. Про це заявив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму телеграм-каналі.

Шкарлет звернувся до освітян, батьків та здобувачів освіти з проханням довіряти інформації тільки з офіційних джерел, зокрема каналам комунікації Генштабу ЗСУ, Міноборони, Уряду та Офісу Президента України.

Сирени в містах

Один із засобів системи оповіщення про небезпеку – сирени. Нині їх перевіряють у всіх населених пунктах. У Києві відмовилися показувати систему оповіщення, мовляв, це стратегічний об'єкт. В "Укртелекомі" запевнили, що стан системи перевіряють щодня.

Це сирени ще 50 – 60-х років. Вони складаються з електродвигуна і повітряного маховика. І за рахунок тиску повітря він надає специфічний сигнал,
– говорить директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.

За його словами, востаннє систему вмикали в 1990-х роках. Зі столичного бюджету на модернізацію системи оповіщення вже виділили 11 мільйонів гривень. У КМДА почати її обіцяють навесні, завершити перехід хочуть за кілька років.

Важливо Що робити, якщо "криє" на тлі загрози війни: важливе інтерв'ю з психотерапевтом

До слова, в інфопросторі з'являється все більше і більше тривожних новин про евакуацію, можливі провокації тощо, але у будь-якому випадку потрібно зберігати спокій. Читайте про те, як не піддатися паніці та побороти свою тривогу – у матеріалі 24 каналу.

Що покласти в тривожний рюкзак / Інфографіка 24 каналу