Тема загрози вторгнення викликає масу обговорень, суперечок та гучних заяв. Усі вони так чи інакше впливають на кожного з нас, адже мовиться про нашу державу та нашу безпеку. То ж про те, як не піддатися паніці та побороти свою тривогу, читайте у матеріалі 24 каналу.

Зауважте Ставки зростають: чому насправді іноземців закликали виїхати з України

Про можливу агресію Кремля проти України говорять уже відносно давно – з осені 2021 року. Тоді в пресі з'являлася інформація про те, що Росія стягує війська до наших кордонів.

Однак від початку 2022 року новини стали все більш тривожними, а "прогнози" про вторгнення – апокаліптичними. Масла у вогонь знатно підлила заява президента США Джо Байдена.

Річ у тім, що Білий дім завжди доволі стриманий у своїх заявах щодо загрози. Так, вони говорять про можливі провокації, про дислокацію військ чи про нищівні санкції, які вже готові на випадок агресії. Однак щодо того, чи справді загроза настільки серйозна і невідворотна – ніхто не казав. Адже зараз на дипломатичній арені справжня боротьба – Україна та західні партнери намагаються проводити переговори з агресором та вирішити усе мирним шляхом. Завдання і справді не з простих, але виконати його можливо.

Аж раптом Джо Байден 11 лютого закликав американців, які перебувають в Україні, негайно повернутися додому через загрозу, яку створює Росія.

Американські громадяни повинні виїхати негайно. Ми маємо справу з однією з найбільших армій світу. Усе може швидко вийти за рамки здорового глузду,
– сказав Байден.

Слова президента США мають обґрунтування – кожна країна дбає про безпеку своїх громадян, тому не дивно, що Білий дім закликає американців повернутися. Журналісти CNN навіть припустили, що ця заява була зроблена навмисне, щоб стримати Росію.

Однак багато хто сприйняв слова американського лідера надто серйозно. Це викликало нову хвилю тривоги та паніки.

Після заклику Джо Байдена уряди низки країн також підхопили "тенденцію" та вирішили застерегти своїх громадян від поїздок в Україну, а тих хто зараз в нашій державі – повернутися на батьківщину. І це фактично теж має логіку, адже загроза таки є, а безпека людей – пріоритет для кожної країни.

Хіба що на радикальні кроки пішла Південна Корея, яка вирішила під страхом покарання узагалі заборонити поїздки до України.

На хвилі таких заяв в інформаційному просторі з'явилися десятки матеріалів про те, що вторгнення вже от-от почнеться. Хтось посилається на анонімні джерела, хтось без підґрунтя визначає дату, а любителі теорії змови самі взялися вираховувати, "коли нападе Путін".

Поки Білий дім наголошує на тому, що поки невідомо, чи ухвалив очільник Кремля рішення про напад, у ЗМІ вже є навіть дати, коли вторгнення таки почнеться.

  • Наприклад, німецьке видання Der Spiegel, посилаючись на ЦРУ та військових США написало, що напад відбудеться у середу, 16 лютого. Як стверджує видання, про це американські спецслужби повідомили уряд та країни НАТО. Навіть попри таку "конкретику" саме видання визнає, що про неминучість неможливо передбачити.
  • У Bloomberg кажуть, що напад можливий 15 лютого, але один із журналістів видання Дженіфер Якобс поширює інформацію про те, що Росія почне агресію опівночі 12 лютого. І ні, тут немає помилки. За його словами, Росія почне вторгнення о 00:00 12 лютого. Та станом на 15:00 усе спокійно.

Однак варто зазначити, що дати вторгнення прогнозували і в січні, і на початку лютого. Кожного разу, коли одна дата стає неактуальною, з'являється нова.

Відколи говорять про вторгнення, представники української влади наголошують на тому, що причин для паніки немає. І цьому справді є кілька причин:

  • українська армія зростає у рейтингу найсильніших армій світу. Зараз ми посідаємо 6 місце серед європейських військ;
  • міжнародні партнери посилюють свою допомогу нашій державі. З США, Великої Британії, Польщі, Чехії, Естонії, Латвії та інших країн прибуває озброєння, для того, щоб підвищити нашу обороноздатність;
  • паніка погано впливає як і на психологічний стан українців, так і на економіку держави;
  • ну і поки що найголовніше – війну Україні ніхто не оголошував, а російські окупанти поки що залишаються на тих територіях, які їм вдалося захопити в 2014 році, коли армія була розбита режимом Януковича.

Заява Джо Байдена і заяви урядів та посольств двох десятків країн посилили паніку. У МЗС України закликали українців бути спокійними. Речник міністерства Олег Ніколенко наголосив на тому, що на дипломатичній арені Україна та західні партнери роблять усе можливе для мирного врегулювання. І що важливо – цей процес триває, адже буквально 10 лютого в Берліні відбулася зустріч радників лідерів "нормандської четвірки".

Нині критично важливо зберігати спокій, консолідуватися всередині країни, уникати дій, що розхитують стабільність та сіють паніку,
– наголосив Ніколенко.

Так само і президент Володимир Зеленський підкреслив, що Україна повинна бути і є готовою до будь-яких сценаріїв, однак причин панікувати немає. Так само глава держави запевнив, що причин вірити в те, що Росія таки почне вторгнення 16 лютого так само немає.

Президент вкотре наголосив, що єдиним виходом у ситуації є дипломатія.

Зеленський про можливе "вторгнення наступного тижня": дивіться відео

Говорити про те, що потрібно зберігати спокій значно простіше, ніж і справді його зберегти. Мимоволі таки думки про війну викликають страх і паніку, що фактично з одного боку є нормальним явищем. Українці – це народ, який уже 8 років воює з бойовиками на Донбасі, ми щороку на День пам'яті та примирення повторюємо: "Ніколи знову!", бо ми не хочемо війни.

Страх – це одна річ, а от паніка – зовсім інша. Член Української спілки психотерапевтів Володимир Чупрін дав кільки порад, як уберегти себе від негативних думок про війну.

Більше читайте тут Що робити, якщо "криє" на тлі загрози війни: важливе інтерв'ю з психотерапевтом

Наприклад, якщо зараз немає стабільності у тому контексті, що у нас під боком кілька тисяч кілометрів загрози, то потрібно шукати альтернативу. Треба знайти ту стабільність, яку можна забезпечити самому собі. Як приклад – прибрати в кімнаті чи змінити щось в інтер'єрі, якщо в геополітичній площині зміни часто залежать не від нас.

Якщо зараз у вас зросла потреба у відчутті власної безпеки – то зробіть найменше, що можливо в цьому плані – перевірте дверні замки або придбайте собі додаткові засоби самозахисту.

Однак є і більш практичні методи боротьби з панікою та тривогою. Володимир Чупрін зокрема виділив такі:

  • можна піти побігати, пройтись, позайматись спортом чи поприсідати – тобто підійде будь-яка фізична активність;
  • допоможе також медитація, молитва, масаж, ванна чи аромасвічки;
  • варто говорити про свої почуття чи переживання з рідними або близькими людьми, якщо потрібно – зверніться до спеціаліста;
  • переведіть фокус своєї уваги на речі, процеси, події чи людей, які розташовані поблизу вас.

До теми радимо глянути кадри з навчань наших військових: дивіться відео