Що означає слово "закапелок", розповідаємо з посиланням на ресурс "Горох".
Дивіться також Тиґаня, рісіляники, пачмаґи: значення цих слів з закарпатського діалекту не всі місцеві знають
Що таке – "закапелок"?
Чи чули ви таке цікаве слово – "закапелок" чи "закапелка"? А чи знаєте ви його значення та що ним називають? Це літературне слово чи лише діалектна форма? Сумнів виникає тому, що воно звучить трохи архаїчно.
Втім, у котрий би ви словник не зазирнули, то знайдете це слово:
- СУМ-11: "закапелок – куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь чи невелике відокремлене місце, кут, схованка".
- Словник Грінченка: подає "закапелок" як "угол, закуток".
Тобто "закапелком" можна назвати невеликий куток, закуток у приміщенні чи на подвір’ї. А у переносному значенні – затишне місце, де можна сховатися або усамітнитися.
Прикладів з літератури теж чимало:
- Панас Мирний: "У закапелку сиділа дитина й тихо плакала".
- Іван Франко: "Він любив ховатися в закапелку, щоб його не бачили".
- Григорій Квітка-Основ'яненко: "Той їх і у хату уведе, і у комору, і на горище, і де є який закапелок – усюди, усім, усе покаже".
- У сучасних текстах: "Книгарня має свій затишний закапелок для читачів".
Закапелок / Мова – ДНК нації
Приємно, що це архаїчне слово повертають до ужитку навіть на рівні держави – у Львові сквер між вулицею Вірменською та площею Музейною отримав назву "Закапелок Маркіяна Іващишина". А ще у Києві відкрили книгарню "Закапелок" та існує відпочинковий комплекс у Яворові з такою ж назвою.
Якщо це слова для вас аж занадто незвичне, то можна замінити на синоніми:
- куток
- закуток
- затишок
- схованка
- за́кут
- за́куток
- закама́рок
- закомо́рок
- закомі́рок
- заку́тина
- заходе́ньки
- запічок,
- завулок.
Хоча деякі з них теж дуже незвичні, рідкісні та давні.
Слово "закапелок" є питомим українським словом, зафіксованим у словниках і літературі. У сучасній мові його можна вживати як стилістично виразний відповідник до "куток" чи "закуток", особливо коли хочеться підкреслити атмосферу затишку або усамітнення.
Як слід називати виробництво – "мельніца"?
Чимало закапелків у "мельниці", але такого виробництва в українській мові немає.
Українською будівлю, у якій перемелюють зерно на крупи та борошно, називають – млин.
Слово "млин" походить від праслов’янського mlinъ, що пов’язане з дієсловом "молоти". Тобто "млин" – це буквально "те, що перемелює". Хоча наводять і латинську версію походження: має латинське походження: від molīna, утвореного від дієслова molo ("мелю").