Територія поблизу Дністра нині під пильною увагою через ситуацію з повенями, які здатні спричинити аварії на небезпечних сховищах, а це може призвести до екологічної катастрофи. Тому екологи провели детальну інвентаризацію об’єктів – зокрема, визначили об’єми наявних відходів і рівень небезпеки, який вони представляють.

До теми: Як повінь у Карпатах "змиває" екологів і екоактивістів

Було ідентифіковано 32 сховища зі 162 мільйонами тонн відходів, – повідомила 24 каналу керівник групи дослідження – експерт з екологічної безпеки, екологічний аудитор Ірина Ніколаєва. – Вони перебувають на балансі 12-ти підприємств. Три з найбільшим обсягом відходів – державне підприємство "Сірка" (85 мільйонів тонн), ТОВ "ОріанаЕко" (26) і Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" (12,74).

Кожна з тамтешніх споруд у звіті екологів отримали вердикт: "Вимагає невідкладних заходів щодо запобігання аварії".

Ірина Ніколаєва акцентує увагу на тому, що закриття чи рекультивація таких сховищ – справа державної ваги.

Ми провели важливу роботу, просуваємо свою ініціативу в профільному міністерстві, доповіли у Верховній Раді, – каже експерт. – Знаю, що пішов запит до Львівської ОДА щодо звіту про фінансування ДП "Сірка". Тобто далі все залежить від дій державних органів. Але точно можу сказати: допоки не буде врегульована законодавча база – проблему буде важко вирішити.
Днями Верховна Рада ухвалила в першому читанні рамковий законопроект про управління відходами. Це потрібний документ. Але в нашому питані ситуація мало змінилася, бо необхідні також закони про промислові відходи, регуляцію накопичувачів… Лише тоді справи зрушаться з місця.

Провідна роль держави у вирішенні екологічних проблем не викликає сумнівів. Але в той же час не варто забувати про громадськість – зокрема, про екоактивістів, які повинні контролювати дії влади і тиснути на неї, аби швидше вирішувалися проблеми охорони довкілля.

Однак на сьогодні більшість так званих "екологічних активістів" насправді – "екологічні заробітчани", й виходять на акції лише якщо їх фінансово стимулюють. Як це регулярно буває під час виборчих кампаній. Так, незабаром в Україні відбудуться місцеві вибори, тож чекаємо появи "екоактивістів".

Екологічні питання дійсно можуть активно використовуватися вже на найближчих місцевих виборах – у регіонах, де ці проблеми актуальні, – сказав у коментарі 24 каналу політолог Дмитро Купира. – Проплачені акції протесту на екологічну тематику, швидше, будуть до початку кампанії, щоб понижати рейтинги влади. Загалом же, проплачені акції в Україні – давня проблема. Їх використовують різні політсили, політики чи бізнесмени. Якщо за участь в акції протесту людині заплатили, то вона вже не активіст. Це робота. Наразі суспільство поступово переживає таку "форму" протесту. Проплаченість стає все більш очевидною…