Економічний паспорт українця: що це таке, хто, коли та скільки коштів зможе отримати
В Україні анонсували створення економічного паспорта, завдяки якому діти, народжені від 2019 року, досягнувши повноліття, зможуть отримати певні кошти.
Втім, така ініціатива викликала чималі сумніви та активне обговорення у суспільстві. Про те, як буде працювати економічний паспорт в Україні, хто зможе отримати кошти та звідки їх взагалі візьмуть – розповідає сайт 24 каналу.
Читайте Гетманцев назвав дати ухвалення закону про економічний паспорт українця
Хто та скільки грошей зможе отримати
Під час звернення до Верховної Ради 1 грудня президент України Володимир Зеленський пообіцяв запровадити особливі рахунки для дітей. Для цього планують створити Фонд майбутніх поколінь, куди будуть надходити внески від сплати ренти за користування надрами для видобування корисних копалин та інвестиційного доходу від розміщення та інвестування коштів учасників Фонду.
Усі кошти, отримані як плата за використання українських надр, накопичуватимуться на особистих рахунках дітей і громадян України. Ці гроші діти зможуть використати після досягнення повноліття для здобуття освіти в Україні. Наші олігархи стануть інвесторами українських дітей,
— заявив Володимир Зеленський.
Державні внески здійснюватимуться щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років. Учасниками Фонду будуть українці, народжені з 1 січня 2019 року.
Зверніть увагу! Для отримання виплати із системи економічного паспорта після досягнення 18 років, учасник має бути громадянином України та повинен постійно проживати на території України протягом останніх п'яти років.Ці виплати після досягнення громадянином України повноліття можуть використовуватися на:
- навчання в закладах освіти України;
- купівлю власного житла на території України;
- переказ коштів на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення;
- лікування (при досягненні 18-річного віку).
Сплата державних внесків системи економічного паспорта здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, який формуватиметься за рахунок таких надходжень:
- 70% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 році – 35% зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
- 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату ( у 2023 році – 47,5% зі щорічним збільшенням на 5% (крім останнього року, у якому збільшується на 2,5%) до досягнення 95%);
- рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (у 2023 році 50% зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).
Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 мільярда гривень з розрахунку 2 розмірів мінімальної заробітної плати (7 176 гривень) та прогнозної статистики народжуваності.
На момент перших виплат у 2037 році сума коштів фонду становитиме 1 832 мільярда гривень за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 мільярд гривень з розрахунку 626 125 гривень на одного учасника Фонду,
– йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Скористатися коштами українці зможуть лише після повноліття / Фото Pixabay
Щорічно кожній дитині на рахунок має надходити сума у розмірі двох мінімальних заробітних плат, визначених на 1 січня календарного року.
Наприклад, станом на грудень 2021 року мінімальна зарплатня в Україні становить 6500 гривень, тобто на рахунок дитини повинно надходити по 13 тисяч гривень щороку.
Нагадаємо, що за даними Державної служби статистики, з початку 2019 року до жовтня 2021 року в Україні народилося майже 708 тисяч осіб.
Чи запрацює Фонд майбутніх поколінь
Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії, зазначив, що Україна не дуже може дозволити собі таку ініціативу. Адже, якщо взяти кількість народжених в 2019 – 2020 роках (600 тисяч), то зараз це коштувало би бюджету близько 7,2 мільярда гривень (що більш ніж в 5 разів менше за рентну плату, заплановану цього року – 41,7 мільярда гривень). Але з часом доведеться платити все більше.
Умовно, якби така система працювала давно, то цього року довелось би витратити на цей фонд близько 96 мільярдів гривень, що сильно перевищує надходження від рентної плати і становить 7,5% від загальної суми видатків державного бюджету цього року. Це багато, тому не виключено, що в процесі обговорення ініціативи доведеться або переглянути суму внеску, або подумати над додатковими джерелами (але це означає, що відповідні суми будуть відібрані в інших видаткових статей бюджету),
– зазначив Горюнов.
Він додав, якщо припустити, що мінімальна заробітна плата зростатиме пропорційно інфляції, і таким же буде інвестиційний дохід за ОВДП, тоді це буде означати, що до повноліття на такому рахунку накопичиться близько 340 тисяч гривень в цінах 2021 року. І це навіть більше ніж обіцяні 10 тисяч долларів.
Українці, народжені з 2019 року, зможуть накопичити до повноліття близько 340 тисяч гривень / Фото з архіву 24 каналу
Микола Максимов, адвокат ЮК RIYAKO&PARTNERS, уточнив, що ідея швидше схожа на піар, ніж на пропрацьований, продуманий законопроєкт, оскільки аналогічної практики ще не існує в розвинених країнах світу.
Важливо згадати, що на сьогодні важко сформувати навіть такі бюджетні фонди як Пенсійний фонд України та інші за рахунок збору податків та соціальних внесків, а якщо говорити про такі паспорти, то це окрема ініціатива, яка потребує серйозної розробки. По суті, це той самий державний фонд, який перераховуватиметься на відповідні карти фізичних осіб – дітей. Цю процедуру досить складно реалізувати,
– впевнений Максимов.
Він нагадав, що навіть таке поняття як "пакунок малюка" дуже багато років не було достатньо реалізовано в нашій державі. Хоча б мінімальний набір продуктів харчування та фінансового забезпечення для молодих сімей держава не могла профінансувати. А такий масштабний апарат як "економічні паспорти" досить складно та витратно створити.
Україна поки не може дозволити собі запровадити економічний паспорт, вважає експерт/ Фото Pixabay
На думку адвоката, задля реалізації цієї ініціативи необхідний величезний адміністративний механізм. Він вимагає обороту величезних грошових сум, які необхідно, по-перше, знайти, по-друге зберегти, по-третє, створити безпечний оборот.
Ще момент: якщо для здійснення таких виплат будуть запроваджені додаткові податки за використання надр землі, швидше за все, це стане приводом для додаткових махінацій, ухилення від сплати цього податку, багато суб'єктів господарювання шукатимуть способи перейти на тіньовий бік економіки. Це спричинить безліч питань та нюансів, на які держава ще не має змоги відповісти,
– додав Микола Максимов.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт, наголосив, що Україна має постійний дефіцит бюджету, який закриває за рахунок позик. Втрата частини доходів призведе до зростання дефіциту бюджету та скорочення витрат.
Іншою проблемою є інфляція. Кошти, які накопичуються, будуть постійно знецінюватися. Зараз передбачається, що вони будуть вкладатися в ОВДП (Облігації внутрішніх державних позик України), доходи від яких перекриють втрати від інфляції.
Проте, реальна інфляція значно вища, ніж дохідність ОВДП. Також інфляція може зростати, в той час, як дохідність придбаних облігацій зростати не буде. Тобто, купівля ОВДП не врятує кошти від інфляції. Сама схема виглядає досить сумнівною. Держава перераховує частину своїх доходів фонду, який кредитує державу її ж коштами та отримує за це відсотки. Також державі доведеться витрачати додаткові кошти на утримання фонду та його працівників,
– пояснив експерт.
Він додав, що є й корупційні ризики. Адже виплати з фонду розпочнуться лише в 2037 році (коли діти, народжені з 2019 року, досягнуть 18 років). Не виключено, що за цей час чиновники розкрадуть частину коштів та й влада може передумати і скасувати виплати. Тому, на думку експерта, ініціатива Зеленського може призвести не до зростання добробуту молоді, а до суттєвих втрат Держбюджету. Також є велика ймовірність, що законопроєкт Зеленського так і не буде ухвалений.
Олег Тітамир, президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг", зазначив, що ідея "економічного паспорту" виглядає шляхетною, але існують значні ризики в контексті її реалізації.
Так, у законопроєкті не надано чіткого розрахунку щодо компенсаторів витрачених на економічний паспорт коштів. До того ж обсяги надходжень до Фонду майбутніх поколінь прямо залежатимуть від обсягів видобування корисних копалин, а цей показник у свою чергу – від світових цін на руду та іншу сировину (газ і нафта до уваги не беруться, ми їх не експортуємо, а якраз навпаки), а отже – від стану світової економіки.Врешті-решт, існує суто моральний бік "медалі": чому тоді дискримінують дітей, котрі народилися до 2019 року, а всього неповнолітніх в Україні майже 7,5 мільйона – чи не тому, що того року почався владний строк чинного президента? Та й згідно зі ст. 13 Конституції України, власником землі, надр і т. д. є український народ, тобто всі громадяни України (зокрема, й пенсіонери, більшість з яких живе на жалюгідні пенсії),
– додав Тітамир.
За темою Економічний паспорт: чому гроші даватимуть народженим після 2019 року
У яких країнах є схожі приклади
Схожі фонди працюють у країнах Перської затоки, але не варто забувати, що саме вони є світовими лідерами у видобутку й експорті нафти та газу. До того ж, нафтодобувні та газові компанії, які дають чималі надходження до бюджету, там належать державі. В Україні ж ситуація сильно відрізняється.
Олександр Хмелевський розповів, що, наприклад, в деяких країнах існують програми, за якими держава виплачує кошти дітям та молоді. Так в Об'єднаних Арабських Еміратах після народження дитини, держава відкриває на її ім'я рахунок, куди зараховує частину доходів від торгівлі нафтою. При досягненні 18 років молода людина може вільно використовувати накопичені кошти. Сума виплат становить в еквіваленті біля 100 тисяч доларів.
Схожі приклади є лише у країнах Перської затоки / Фото Pixabay
В Саудівській Аравії при народженні дитини держава зараховує на її рахунок суму близько 10 тисяч доларів, ще 13 тисяч надається їй після закінчення університету. Окрім того, при купівлі свого першого житла молода людина отримує від держави допомогу в розмірі 80 тисяч доларів.
В Кувейті кожному новонародженому держава вносить на рахунок суму, еквівалентну 10 тисячам доларів. Крім того, 10% доходу від видобутку нафти, держава перераховує в Фонд майбутніх поколінь, з якого також розподіляються кошти на рахунки дітей. Проте, всі ці держави мають значні доходи від корисних копалин, профіцитний бюджет та стабільну національну валюту. На відміну від них, Україна не має таких значних доходів від видобутку корисних копалин,
– зазначив Хмелевський.
У Кувейті з цього фонду також виплачують кошти на весілля – 240 тисяч доларів нареченому, дають дешеві кредити на будівництво житла (до мільйона доларів), 300 доларів на місяць дружині, яка не працює.
Олег Тітамир додав, що, наприклад, в Султанаті Оман для кожної новонародженої дитини відкривається індивідуальний віртуальний рахунок. На нього при народженні дитини одразу ж надходить 3 тисячі доларів. Далі щороку на рахунки кожного неповнолітнього нараховується певна фіксована сума, що складає відсоток від нафтово-експортних прибутків.
До речі, в Омані кошти не лежать "мертвим вантажем", а передаються професійним компаніям-управителям, наприклад, інвестиційним фондам, які вкладають гроші в акції, облігації, ф'ючерси, інші цінні папери. Таким чином, до настання повноліття накопичується солідна сума з державних внесків і доходів від фінансових операцій – приблизно до 100 тисяч доларів, які вже дорослий громадянин може використати на власний розсуд.В країнах Європи практика "економічного паспорту" (до речі, назва – українське "ноу-хау") переважно не прижилася. Чи не єдиний виняток – Норвегія, яка має багаті поклади нафти на шельфі Північного моря. В цій країні працює з 1990 Державний нафтовий фонд. В 2017 році кошти на ньому досягли рекордного розміру в 1 трильйон доларів. Гроші з нього призначені для фінансування загального добробуту в країні, і зокрема використовуються для відрахування у кількості певного відсотка від нафтових доходів на спеціальні рахунки норвежців, в тому числі – неповнолітніх. Назагал, сума заощаджень на "чорний день" для кожного з 5,3 мільйона норвежців на сьогодні складає 189 тисяч доларів,
– розповів Тітамир.
Схожа ініціатива також є у штаті Аляска, США. Ще з 1982 року до їхнього Пенсійного фонду надходить чверть доходів від видобутку нафти. Виплати звідти можуть отримати усі жителі штату, які прожили там більше року.
На Алясці кожен житель може отримати кошти / Фото Pixabay
Виплати здійснюються щорічно у жовтні та коливаються від 300 до 2 000 доларів і залежать від цін на нафту. Витратити ці кошти місцеві жителі можуть на що завгодно.
Україна ж не лише не входить до лідерів видобутку нафти і газу, але й значно залежить від імпорту газу, нафти та нафтопродуктів. Тому, за словами експертів, поки не дуже зрозуміло, як саме буде реалізовано цю ініціативу, та чи вдасться взагалі зібрати необхідний капітал для Фонду.