Поєднання цих двох факторів допоможе Україні жити поряд зі скаженим сусідом

Чому фантомний біль Росії за Києвом такий сильний

Фантомний біль Римської імперії, численні фантазії про її реінкарнацію, тривав півтора тисячоліття, аж до нацизму і фашизму.

Читайте також Монополія на мерців: як Пригожин намагається вибитись в тренди

Розпадеться Росія чи не розпадеться, вона ще довго відчуватиме себе імперією і прагнутиме силою і кров'ю пришити території, які вважає своїми. Історія ніколи не завершується. Продовжиться вона і після того, як ми повернемо собі наші втрачені землі.

Радше за все, після цього фантазії про імперію і фантомні болі імперії не зникнуть, а лише посиляться. Нам треба буде берегти свою res publica в присутності цього скаліченого монстра, який сприймає світ навкруги як колекцію відрізаних у нього кінцівок.

Оскільки Київ у фантазії Москви – це не просто кінцівка, а голова, то і без України Росія – це акефал, вершник без голови. То ж фантомні болі триватимуть ще довго.

Ми сьогодні маємо справу з драконом без голови, який не думає, але від цього не стає менш кровожерливим, а радше навпаки. Адже думки, совість, мораль його вже не стримують.

Баланс воїна та буржуа

Нам варто думати про те, як ця наша res publica може існувати поряд із цим монстром ще довго. Для цього потрібен баланс етосу воїна та етосу буржуа. Потрібно не лише воювати, а й бути успішним економічно.

Як була, скажімо, Венеція у Середньовіччі. Яка змогла свою загороджену, викинуту в море географію перетворити на джерело сили й конкурувати з великими імперіями.

Цікаво Кількість ветеранів Другої світової у Росії постійно зростає: як так стається

У історії є два закони:

• вона ніколи не закінчується, поки люди живуть;
• вона завжди хитріша, ніж ми.

Тому ми маємо бути готові до того, що живемо в лабіринті, де за кожним поворотом є невідомість.