Про це 24 каналу розповів директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Читайте також: Генасамблея ООН засудила агресію РФ в морях України: з’явилась перша реакція Кремля

Резолюція Генасамблеї ООН щодо мілітаризації Росією Криму – ще один вагомий аргумент для України в міжнародних судах проти РФ. Це посилює нашу позицію під час складних дебатів формування Азовського пакету санкцій. Процес усвідомлення західними політиками необхідності запровадження нових санкцій триває,
– говорить Ігор Семиволос.

Водночас, за його словами, ухвалення резолюції, на жаль, не вплине на те, що Росія одразу звільнить українських військових моряків, захоплених в Азовському морі. Семиволос зауважує: представники Німеччини, зокрема, вважають, що, поки існують шанси на деескалацію ситуації в Азовському і Чорному морях і повернення моряків, не варто посилювати санкції.

Аргумент щодо того, що санкції проти РФ краще не посилювати, поки є шанс на звільнення моряків, можна сприймати за умови, що такі зусилля призведуть до позитивного результату протягом місяця-двох. Якщо стане зрозуміло, що ці міжнародні зусилля ні до чого не призвели, то ймовірність запровадження нового Азовського пакету санкцій швидко зростатиме,
– зазначає Семиволос.

При цьому, зазначає експерт, Путін хоче використати моряків, як розмінну монету, в торгах із Заходом. Але Росія знаходиться в патовій ситуації. США поставили Росію в певні умови щодо захоплення наших суден і моряків: жодних перемовин з Трампом, поки Кремль не звільнить військовополонених. Але Путін ніколи не діє під тиском. Вже звучали думки, що президент РФ не розмовлятиме з Україною до президентських виборів. З нашого боку, говорить Ігор Семиволос, це спроба пояснити раціонально політику Путіна. Але пояснити логічно кроки президента РФ неможливо. Путін ірраціональний.

Нагадаємо, 17 грудня Генеральна Асамблея ООН прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації Росією Криму та акваторій Азовського і Чорного морів. За документ проголосували 66 країн, проти – 19, 72 утрималися. Серед 19 держав, які голосували проти, – Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Куба, КНДР, Іран, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південний Судан, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела та Зімбабве.

Що сталось у Керченській протоці?25 листопада у Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.

Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.

Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.

Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.