Ердоган готовий стати адвокатом Путіна: навіщо президент Туреччини підігрує Кремлю
До певної міри неочікуване повідомлення з саміту G20 про те, що Ердоган просуває пом'якшення санкцій проти Росії, змушує вкотре задуматись над мотивами зовнішньої політики Туреччини. На жаль, "багатовекторність" Анкари є данністю, з якою Заходу доводиться миритися.
Такою думкою із 24 Каналом поділився політтехнолог Юрій Подорожній. Він переконаний, що від президента Туреччини не варто очікувати послідовності в його геополітичних орієнтаціях.
Дивіться також "Групі двадцяти нічим пишатися": МЗС України розчаровано декларацією G20 і пропонує свій варіант
Ердоган сидить на двох стільцях
Під час саміту у Вільнюсі Ердоган вдавав із себе проєвропейського політика, що готується повернути свій корабель вбік Заходу. Тоді Туреччина планувала посилити свою євроінтеграцію, погодила співпрацю із США, підтримала членство України в НАТО та розблокувала приєднання до Альянсу Швеції.
Але Вільнюський саміт закінчився, і у Ердогана з’явилися нові плани. Зокрема, і на зернову угоду, в межах якої Туреччина нібито обговорювала з Росією організацію зернового коридору без участі України.
"Туреччина отримала значну вигоду від підписання зернової угоди минулого року. Тому вмовляючи Путіна її продовжити, Ердоган заробляє для своєї країни гроші. І якщо для того, щоб їх заробити, потрібно стати адвокатом Путіна, турецький президент на це піде", – припустив Подорожній.
Можна припустити, що Китаю сподобається нещодавній заклик Туреччини послабити санкції проти Росії. Водночас він не сподобається Вашингтону, але Ердоган продовжуватиме свою гру, намагаючись отримати якнайбільше дивідендів з усіх можливих джерел.
Чи піде Захід на загострення із Туреччиною
Здавалося б, ініціатива Ердогана з послаблення санкцій проти Кремля немає сенсу, адже Захід не погодиться на це піти. Однак з аналогічними підігруваннями Кремлю не так давно виступали в ООН.
Однак варто розуміти, що неофіційний заклик Ердогана не зробить його нерукоподатним. Євросоюзу дуже важливо мати партнера з холодною головою на Близькому Сході.
“Всі західні гравці чудово розуміють: якщо Вашингтон, Берлін або Париж посваряться з Анкарою, для Ердогана завжди лишатимуться відкритими обійми Пекіна та Москви. Турецький президент це прекрасно усвідомлює, і тому й далі гратиме на протиріччях між Заходом і Антизаходом”, – переконаний політтехнолог.
Юрій Подорожній про те, чому Ердоган грає у "багатовекторність": дивіться відео
Перипетії довкола зернової угоди
- Ще на момент виходу Росії із зернової угоди в липні Ердоган висловлював переконання, що Путін повернеться до неї за деякий час. Для Росії ж це було тактичним кроком з метою виторгувати для себе послаблення санкцій, на чому Кремль продовжує наполягати й сьогодні.
- Проте за два місяці після припинення угоди Росія перебуває в значно гіршій позиції, аніж розраховувала. Це пов'язано з тим, що зацікавлені в продажі українського зерна гравці були вкрай незадоволені самодурством російського диктатора. Відповідно, спроба виторгувати для себе пом'якшення санкцій вже коштувала Росії послаблення її геополітичного впливу.
- Ердоган же опинився із Путіним в одному човні через бажання відновити зерновий коридор за будь-яку ціну. Однак Україна не погодиться на послаблення антиросійських санкцій, як і немає причин вважати, що Захід піддасться шантажу Кремля. Тому останній візит Ердогана до Путіна навряд чи зможе фундаментально змінити ситуацію.