– Артеме, результат 0:0 "Карпати" задовольнив?
– В принципі у нас був один хороший момент. Це була гра до одного голу – хто б забив, то й би і виграв. Можливо, у нас накопичилася вже трохи втома і вже не було тої свіжості, як раніше. Зазвичай це трапляється в кінці сезону і звичайно, що позначається на грі.
– Ви очікували такого пресингу від запорізького "Металурга"?
– Звичайно. Ми знали: те, що "Металург" займає останнє місце, ще нічого не означає. Як я вже говорив до матчу, ми їхали сюди не на прогулянку. Ми приїхали показати хорошу гру і добитися позитивного результату. Дещо у нас виходило, а дещо ні. Ми не реалізували момент, який я вважаю гольовим. Нічого не скажеш, цілком закономірно нічия.
– Що трапилося з Руденком?
– Ситуація складалася таким чином, що мені треба було б ставати у ворота. Віталік сказав, що йому потрібна заміна, а Олег Георгійович, що заміни вже всі зроблені.
– Ти був готовий зайняти місце у воротах?
– Звичайно. Де я вже тільки не грав. От ще б у ворота встав і був би повний комплект.